Самосуд на рештках Десятинки: документальна хроніка безпорадності влади

Самосуд на рештках Десятинки: документальна хроніка безпорадності влади

Останні два тижні скандал навколо самовільно побудованої культової споруди УПЦ МП біля рештків фундаментів Десятинної Церкви щодня набирає обертів. Здається, що влада продовжує дистанціюватися від вирішення цього питання, як робила це останні майже 15 років.  Тому історія з підпалом  незаконно встановленого МАФу на руїнах Десятинки, арештом активістів – це класичний приклад того, як слабкість і корупція державного апарату породжує самосуд. У розпорядженні Релігійної правди опинилися документи, які демонструють повну безпорадність владної вертикалі у питанні так званого Десятинного монастиря. Як результат – одне беззаконня перетікає у інше.

Вперше питання встановлення каплиці в історичному центрі Києва біля залишків фундаментів Десянної церкви священики УПЦ МП порушили ще у 2004 році. Тоді відповідне доручення від тогочасного міністра культури України Юрія Богуцького отримав директор Національного музею історії України Сергій Чайковський. Останній у квітні 2004 року повідомив громаді Десятинного храму, що музей не заперечує проти будівництва каплиці на території, прилеглій до музею за адресою вул. Володимирська, 2.

Проте, варто зазначити, в листі йдеться, що громада має зібрати усі необхідні погодження. З копій документів, які опинилися у розпорядженні Релігійної правди, можна зробити висновок – у 2006 році громада офіційно звернулася до КМДА з проханням встановити намет для проведення Пасхального богослужіння. Проте отримала відповідь: розміщення тимчасових споруд є неможливим.

Отримавши такий лист від міської влади, релігійна громада, очевидно, вирішила самостійно, без погоджень таки встановити намет. 22 квітня 2006 року, згідно з документом, це було зроблено. На початку травня КМДА просило вжити заходів «Київенерго» щодо самовільного підключення до електропостачання архімандритом Гедеоном намету.

Не виключено, судячи з наступного листа, керівництво Національного музею історії під тиском контролюючих органів все ж намагалося  прибрати храм-намет. Ось відповідь митрополита Володимира на лист директора музею історії Сергія Чайковського, в якому останній просить демонтувати капличку. На що очільник УПЦ МП каже, що благословення на такі дії церква надати не може.

Вже у 2007 році перевірки законності знаходженні культової споруди біля залишків Десятинної церкви вийшли на рівень адміністрації президента. В листі від генерального прокурора Олександра Медведька на ім’я глави секретаріату президента України Віктора Балоги йшлося про самовільне захоплення ділянки землі та будівництво на ній храму. На початку 2008 року столичне управління Держземінспекції у листі до голови Української патріотичної асоціації каже про виїзну перевірку спільно з прокуратурою м. Києва. Каплиця, розміром 40 км.м., перебувала там без жодних погоджень. «Документи, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, у релігійної громади відсутні» – констатували в Держземінспекції. Цікаво, що на виклики прибути до управління, судячи з листа, настоятель релігійної громади Гедеон не реагував. Подібний лист голові Української патріотичної асоціації прийшов і від управління з питань внутрішньої політики КМДА.

2013 рік. Каденція президента Віктора Януковича. Релігійна громада язичників «Квітка Папороті» отримала лист від виконавчого органу Київської міської ради, в якому вчергове було підтверджено – земля під культовою спорудою УПЦ МП релігійній громаді не належить. В інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в результаті позапланової перевірки в середині 2013 року встановили відсутність будь-яких документів на проведення будівельних робіт. Проте, як виявилося, на сам храм роком раніше настоятелю Гедеону все ж вдалося оформити право власності. Рішення про легалізацію самобуду виніс Шевченківський райсуд столиці.

У 2014 році територію Національного музею історії України обстежила комісія Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України. До цього часу релігійна громада встигла обнести дерев’яний зруб цеглою. У їх висновку щодо самобудови УПЦ МП йдеться: «Зазначена споруда являє собою капітальну, цегляну на кам’яних підмурках, криту одноповерхову заввишки до 5 метрів, Г-подібну у плані, видовжену з південного заходу на північний схід будівлю». Комісія, згідно листа, заявила, що Мінкульт не погоджував проектну документацію на відведення земельної ділянки і не погоджував будівництво храму. Після обстеження, Міністерство культури звернулося до поліції з вимогою вжити заходів.

РЕЛІГІЙНА ПРАВДА