“Гнида бандерівська”: чернівецького священика-патріота звільнили з Руської Православної Старообрядницької Церкви

Архієрейський собор Руської Православної Старообрядницьої Церкви позбавив сану настоятеля храму у Чернівцях отця Леонтія. Офіційно – через наклеп, хоча прихожани церкви Різдва Христового, де служить священик, вважають –  звільнення напряму пов’язане з проукраїнською позицією церковнослужителя. Віряни розповіли “Релігійній правді”, що священики-старообрядці, які приїхали сюди з Росії, постійно обзивали батюшку”гнидою бандерівською” та “уніатом”. А за духовну опіку над українським воїном, отцю Леонтію постійно дорікали: “Ти духівник комбата Калініна, який убиває “русских братьев”. “РП” вирішила розібратися у цій ситуації. 

РУЇНИ “СТАРООБРЯДНИЦЬКОГО ЄРУСАЛИМУ”

Усі проблеми отця Леонтія, як розповідають прихожани, почалися ще багато років тому в селі Біла Криниця Чернівецької області. Тут розташований всесвітній духовно-історичний центр старообрядництва. В населеному пункті до недавнього часу діяли 2 монастирі та 8 храмів старообрядців.

Хоча зараз тут проживає менше сотні людей. Відсутні школа, дитячий садок, клуб, магазин, ФАП.  Жодних соціально-культурних закладів та споруд. “Старообрядницький Єрусалим”, як називають Білу Криницю, вже багато років перебуває у повному занепаді.

“У 2002 році приїхав сюди батюшка Сергій (Бобков), громадян Росії, – розповідає прихожанка Валентина Дзядик. – Він з родини священиків, брат його жінки працює секретарем у митрополита Корнілія у Москві, рідний брат теж служить там”.

Під омофором глави Руської Православної Старообрядницької Церкви митрополита Корнілія перебуває 10 єпархій, серед них  — Київська та всієї України, яку окормляє єпископ Никодим (Ковальов). Під його керівництвом в нашій державі діє 58 парафій РПСЦ. Усі вони в основному розташовані в Чернівецькій, Одеській, Хмельницькій та Вінницькій областях.

“Коли в 40-х роках прийшли комуністи, частина старообрядців втекла в Румунію, туди і була перенесена резиденція митрополита Білокриницького. А ті, що залишилися, потрапили під Москву. Тому зараз ми підпорядковані саме московському митрополиту Корнілію”, – продовжує Валентина Дзядик.

Успенський собор в с. Біла Криниця

Власне, саме московське керівництво погоджує призначення та звільнення священиків в українській єпархії РПСЦ.

О. Сергій (Бобков)

“Москва дуже хотіла і хоче, щоб Білої Криниці не було, щоб її забули. Те, що тут було зародження старообрядництва, – там дуже болить. Тому, можливо, саме з приїздом отця Сергія і почалися масові розкрадання стародавніх ікон та майна з храмів Білої Криниці. Він завжди казав, мовляв, “покрали – так покрали”. Хоча ми знаємо, що його тато вивіз на територію Росії древній церковний посох. О. Сергій 15 років відмовлявся проводити інвентаризацію”, – каже вірянка Марина Черяпкіна.

Детальний опис майна провели лише в 2016 році. Тоді офіційно підтвердилося – в с. Біла Криниця з храмів зникли 76 стародавніх ікон.

“Наш батюшка Леонтій постійно запитував отця Сергія, куди все зникає. Той не знаходив відповіді. Власне, з того часу Леонтія почали цькувати, так би мовити, лізе не в свої справи. Не дочекавшись реакції Церкви, створили комісію за участю державних структур по вивченню ситуації з розкраданням ікон та першодруків. З духовенства туди ніхто не захотів увійти. Всі боялися о. Сергія. Наш батюшка Леонтій дав згоду”, – говорить інша вірянка Світлана Савіна.

“ЄВРОПЕЙСЬКІ ПОВІЇ ТА ГНИДИ БАНДЕРІВСЬКІ” 

Отець Леонтій має відразу чотири приходи: у Чернівцях, Сторожинці, Хотині та селі Ліповани.

О. Леонтій (праворуч) зустрічає єпископа Никодима (ліворуч)

“За входження в комісію нашого настоятеля називали і “гнидою бандерівською”, і тим, хто зв’язався з владою, і “уніатом”, бо спілкується з греко-католиками. А отець Леонтій пояснив Сергію, що “ця культурна спадщина належить українському народові”. Цим своїм патріотичним вчинком – входженням в комісію – наш батюшка підписав собі вирок. Треба додати, що отця Сергія на час розслідування церковне керівництво перевело до міста Кам’янець-Подільський. Проте звідти він продовжує впливати на ситуацію у Білій Криниці через своїх людей”, – продовжує Валентина Дзядик.

До слова, діставалося о. Леонтію за те, що є духовним наставником у Віталія Калініна, який воював на Сході України.

“Калінін – старообрядець, проживає у Білій Криниці. Поїхав воювати за Україну, – продовжує Валентина. – Як отець Сергій і його прибічники цькували родину воїна… А нашого батюшку як цькували… Віталій взяв у духовного отця благословення поїхати на війну – о. Леонтій дав це благословення. Дружині Калініна писали, мовляв, ви, європейські повії та бандерівці, будете покарані за те, що відвертаєтеся від Росії. Отцю Леонтію постійно говорили, що “твоє духовне чадо комбат Калінін вбиває “русских братьев”.

Єпархія провела ревізію і в храмах, де служить отець Леонтій – порушень не знайшли.

“25 січня були єпархіальні збори у Вінниці, всі приходи делегували своїх людей. До нашого батюшки жодних претензій не було. І через певний час йому повідомили, що потрібно терміново прибути у Москву на Собор РПСЦ”, – розповідає Дзядик.

31 січня Архієрейський Собор Руської Православної Старообрядницької Церкви приймає рішеннія позбавити сану отця Леонтія. Офіційна причина звільнення: наклеп і докучання правлячому архієрею. Під рішенням поставив свій підпис і єпископ Київський і всія України Никодим. Постанову ухвалили в обхід Київського Собору. 

Віряни кажуть, що звільнення за наклеп – це надуманий аргумент, мовляв, до о. Леонтія на момент проведення Собору у Москві жодних питань не виникало.

Храм Різдва Христового у Чернівцях

“Відразу після рішення Собору архієреїв – наш храм у Чернівцях опечатали, замінили дверні замки. Керував цим іподиякон Нікола – прибічник отця Сергія. Усі ставленики Москви. Заявили, що батюшка Леонтій звільнений, прийшла нова влада, треба переобрати голову церковної десятки, – говорить Світлана Савіна. – Ми почали задавати питання, хто їм дозволяв без дозволу це все робити, Але відповідей не почули. Там на місці ми написали прохання до єпископа Никодима повернути отця Леонтія. Усі прихожани підписалися”.

Громада попросила архієрея приїхати та розібратися, проте той не відповідав. Тоді люди винайняли автобус та відправилися у Вінницю.

“Ми готові були померти за отця Леонтія. Бажаючих зібралося на три автобуси, але поїхав один, бо потрібен супровід поліції. Владика Никодим був шокований нашим візитом, мовляв, треба було хоч попередити” – каже Валентина Дзядик.

Під час зустрічі єпископ Никодим просив вірян написати апеляцію до Собору. Повернути священика він відмовився.

“Я проти вас особисто нічого не маю”, – сказав владика отцю Леонтію, по суті, підтвердивши, що звільнення священика було бажанням Москви.

“Ми думаємо, що він просто заважав, батюшка Леонтій проукраїнський, грамотний. Це політика, їм потрібні свої люди, – каже Марина Черяпкіна. – Вони надіслали свого громадянина сюди, який довів ситуацію до катастрофічної. Усе розікрали. Але Москва отця Сергія не позбавляє сану. А прибрали людину, яка не підкоряється волі архієреїв, який є українцем в душі”.

ПОГЛИНАННЯ РПСЦ КРЕМЛЕМ

За останній рік Руська Православна Старообрядницька Церква помітно зблизилася з керівництвом Кремля. Президент Росії Володимир Путін став першим главою російської держави, який побував в Рогожському духовному центрі РПСЦ у Москві. Фактично вигнане офіційною церквою більше 300 років тому співтовариство старовірів вперше удостоїлося візиту глави російської держави.

Тоді Путін висловиви надію, що “старообрядці, як і колись, завжди будуть поруч з народом, з російською державою”. Їх, мовляв, “завжди відрізняла любов до Батьківщини”.

Очевидно, що раптова любов Путіна до старообрядців – це або спроба російського лідера об’єднати старовірів з РПЦ, або вибудувати бюрократичну вертикаль влади над відособленою релігійною меншиною. По суті, якщо це станеться, Україна, окрім УПЦ МП, отримає ще одну церкву, яка буде координуватися з Кремля.

“Релігійна правда” намагалася поспілкуватися з отцем Леонтієм, проте священик відмовився, аргументуючи свою позицію бажанням повернутися в Церкву. Телефони єпископа Никодима не відповідали.

Громада, тим часом, думає, як діяти далі і дивиться у бік Румунії.

“Все це розповісти – ініціатива громади. Єпископ Никодим робить все, що йому скаже Москва. Ми не хочемо робити поспішних кроків, проте, якщо батюшку не повернуть, розглядаємо можливість звернення до Білокриницької митрополії в Румунії”, – завершила Валентина Дзядик.

“РЕЛІГІЙНА ПРАВДА”