МАНІПУЛЯЦІЇ, НОВИНИ РПЦвУ набрехала вірянам про “повторну канонізацію” свт. Луки у ПЦУ і Константинополі

17 липня “Центр інформації УПЦ” – головний ресурс РПЦвУ у Facebook – розмістив публікацію “Стамбульський театр абсурду: в УПЦ пояснили, навіщо Фанар дозволив ПЦУ канонізувати святителя Луку”.

У публікації, вже традиційно для РПЦвУ, наведені недостовірні відомості, на основі чого зроблені безпідставні звинувачення на адресу ПЦУ і Константинопольської Церкви, повідомляє портал “Релігія в Україні”.

Так, у тексті переказується і підтримується заява митрополита Запорізького і Мелітопольського Луки (Коваленка), опублікована ним у Telegram-каналі, про “дозвіл” Константинопольського Патріарха Варфоломія для Православної Церкви України “канонізувати святителя Луку (Войно-Ясенецького)”.

“Остаточною втратою розуму і здорового глузду є остання заява фараонітів про те, що вони дозволяють канонізувати ПЦУ святителя Луку Кримського. Того самого святителя, який все своє життя боровся з обновленцями і самосвятами, зліпком яких є та релігійно-політична структура, яка називає себе ПЦУ “, – цитує “Центр інформації УПЦ” митрополита Луку.

Той пояснює, що “святі, які вже канонізовані у будь-якій помісній Церкві, не потребують повторному факт канонізації з боку іншої церковної структури”. 1996 року тодішня УПЦ МП канонізувала святителя Луку, а потім офіційне шанування святого було перенесено на всю РПЦ. Отже, Константинополь або ПЦУ не можуть канонізувати вже канонізованого святого, запевняє митрополит.

“По всій видимості, це демонстрація повної залежності ПЦУ від Фанара, свого роду еліпсікефалія (ελλείψεις – недолік, дефіцит, відсутність, κεφαλή – голова), по простому – безголів’я. А також зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм церковного гуртожитку турецького вірнопідданого, визнаного як Патріарха Стамбула”, – нешанобливо наголошує митрополит Лука, стверджуючи також, що ні Константинополь, ні ПЦУ не можуть мати відношення до святителя Луки, який служив в РПЦ.

Спростування

Жодних заяв про “повторну канонізацію” святителя Луки (Войно-Ясенецького) не було озвучено ні від ПЦУ, ні від Константинополя. Під час перебування в Константинополі делегації ПЦУ у період 11-12 липня Патріарх Варфоломій серед іншого повідомив про позитивне рішення Константинопольської Церкви визнати канонізацію свт. Луки на всесвітньому рівні.

Очевидно, що з такою пропозицією до Патріарха зверталися представники ПЦУ.

Йдеться про включення святого, шанованого на місцевому рівні (єпархії або певної помісної Церкви), до офіційного церковного календаря інший помісної Церкви – з метою розширення географії шанування святого, здійснення служб в його честь і т.д.

У цьому випадку йдеться про включення свт. Луки Кримського до церковного календаря Константинопольської (Вселенської) Церкви. Таким чином, з подачі ПЦУ шанування свт. Луки, якого знають в основному в Україні та Росії, перейде на більш широкий рівень.

До речі, у самій ПЦУ святитель Лука (Войно-Ясенецький) перебуває офіційних святцях ще від часів УПЦ КП, яка включила його до свого церковного календаря 2010 року, посилаючись на канонізацію святителя в УПЦ/РПЦ, яка вже відбулася.

“У зв’язку з тим, що його архіпастирське служіння проходило в Україні, а також з огляду на шанування його серед віруючого народу і відзначаючи його особливий внесок у збереження вірності Православної Церкви за часів гонінь, – включити ім’я святителя Луки Кримського до місяцеслову Української Православної Церкви Київського Патріархату”, – йдеться в журналах засідання Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року.

Пам’ять свт. Луки відзначається у ПЦУ так само, як і в РПЦ, 11 червня. Храми святителя Луки ПЦУ стоять у різних частинах України, зокрема в Харкові, Луцьку, Черкаській і Житомирській областях.

Таким чином, все написане Запорізьким митрополитом Лукою (Коваленко) і потім підхоплене “Центром інформації УПЦ” не відповідає дійсності, будучи вигадкою або чутками.

Більш того, офіційний сайт Московської Патріархату в інформації про святителя Луку повідомляє, що “2000 року святитель був канонізований Російською Православною Церквою в сонмі новомучеників і сповідників Російських для загальноцерковного шанування”, без згадки про канонізацію святителя в УПЦ МП 1996 року.

Ця “повторна канонізація” в РПЦ не збентежила Запорізького митрополита. У своєму творі він продовжує підбирати дошкульні висловлювання на адресу ПЦУ і Константинополя, на кшталт “коли Бог забирає у когось розум, то на це порожнє місце приходить диявол” тощо.

Comments are closed.