ДУМКИ, НОВИНИ Речник ПЦУ прокоментував заборону суду на перейменування РПЦвУ

Речник ПЦУ Євстратій (Зоря) прокоментував рішення апеляційного суду, який підтвердив попередню ухвалу Окружного адмінсуду Києва про призупинення перейменування УПЦ МП на РПЦвУ.

Нижче наводимо публікацію архієпископа на Facebook у повному обсязі.

Зверніть увагу, що МПвУ оскаржує право Мінкультури видати припис щодо зміни назви релігійних структур, центр яких знаходиться у Росії.

МПвУ очевидно незадоволений і самим законом 2662, яким встановлено необхідність такої зміни.

І одночасно МПвУ заявляє, що їхній центр – “не в Росії”, що вони “самостійна Українська Православна Церква”.

У такому випадку хіба це було би не найпростіше – звернутися до Мінкультури (чи суду) із заявою, що “структури УПЦ не потрапляють під дію Закону 2662”, тобто не мають свого керівного центру в країні-агресорі?

Ось перелік ознак, описаних у Законі, застосування яких робить приналежність структур “УПЦ” до РПЦ – самоочевидною:

“Входження релігійної організації (об’єднання) до релігійної організації (об’єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:

1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;

2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об’єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об’єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов’язуючими для релігійної організації (об’єднання), що діє на території України;

3) статутом (положенням) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов’язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об’єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об’єднання) з правом вирішального голосу”.

Юристи “УПЦ”, хіба ж не простіше, аніж позиватися до держави, – просто написати, що в статуті “УПЦ” немає вказівок на входження в РПЦ, що в статуті РПЦ також не написано, що “УПЦ” є її частиною, що Собори та Синод РПЦ не можуть видавати рішень, які обов‘язкові для “УПЦ”, а діячі “УПЦ” не беруть участь у керівних органах (Синоді та Соборах) РПЦ?

Але юристи і публічні персони МПвУ такої заяви НІКОЛИ не зроблять – бо факт приналежності “УПЦ” до Російської Церкви на підставі ознак, наведених у Законі – річ вперта і беззаперечна.

Тож самим своїм позовом МПвУ довів ВЖЕ, що вони – Російська Православна Церква.

Нагадаємо, 20 грудня 2018 року парламент ухвалив закон, у якому пропонує зобов’язати релігійні організації вказувати у своїй повній назві належність релігійної організації до керівного центру, якщо він перебуває за межами України — на території держави, яка здійснила військову агресію проти України або окупувала частину її території.

Згодом Мінкульт визначив список церков, які повинні бути перейменовані. До нього потрапила й УПЦ МП.

Водночас в УПЦ МП заявили, що їхній центр – у Києві, а не у Москві, й тому перейменовуватися не будуть. Церква подала заяву до Окружного адмінсуду Києва, який зобов’язав Мінкульт скасувати цей наказ із переліком церков, а процес перейменування УПЦ МП – призупинити.

Тоді митрополит Епіфаній пояснив, чому УПЦ МП так боїться перейменування на РПЦвУ. Він також додав, що із часом цей закон все одно втілюватиметься у життя.

Comments are closed.