ДУМКИ Ніякий не Блаженніший. У якому статусі митрополит Онуфрій їздив до Амману і Подгориці – богослов

Музиканти знають, то один і той же звук іноді можна позначити по-різному: наприклад, до, сі-дієз і ре-дубль-бемоль. Хоча у всіх трьох випадках на фортепіано натискається одна і та сама клавіша, йдеться про функціонально трі різні ноти.

Така ж подібність виникає, коли ми намагаємося визначити статус, в якому займається світовою церковною політикою митрополит РПЦ МП в Україні (УПЦ МП) Онуфрій Березовський. Це одна людина, але функцій і статусів у нього декілька, пише богослов Ілля Бей у блогу для Credo Press. З одного боку, він предстоятель РПЦвУ, з іншого – постійний член Священного Синоду РПЦ МП. А з третього – він, безсумнівно, виступає і як приватна особа, наділена всією повнотою прав громадянина України.

Амман

Сайт Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату відверто повідомляє: “У складі офіційної делегації Російської Православної Церкви – Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій …”. Зрозуміло, його туди захопив з собою начальник – Патріарх Московський. Однак цей же абзац говорить про те, що жодної української делегації в Аммані не було, а якщо так, то в Йорданію митрополит Онуфрій вирушив не як предстоятель РПЦвУ (УПЦ МП), а виключно як член Синоду РПЦ МП.

Проте, промосковські церковні ЗМІ намагаються наділити митрополита Онуфрія максимальною суб’єктністю, щоб у читачів склалося враження, ніби він виступає як незалежна особа. Такий характер, наприклад, носить публікація на офіційному сайті РПЦвУ, що представляє собою трансляцію подій в Аммані:

“11:26. СПЖ з’ясував подробиці майбутньої аудієнції при дворі короля Абдалли II. Точно відомо, що в ній візьмуть участь Блаженніший Митрополит Онуфрій, Патріарх Кирило та Патріарх Феофіл III.

11:24. За декілька хвилин у засіданні почнеться півгодинна перерва. До цього учасники зустрічі зачитували доповіді. Крім Блаженнішого Онуфрія, виступили і представники інших Церков.

11:09. Блаженніший митрополит Онуфрій виступає на зустрічі в Аммані.

20:22. Блаженніший митрополит Онуфрій прилетів в Амман.

19:37. На місце зустрічі прибула делегація Російської Православної Церкви”.

Події викладаються так, ніби йдеться про якого п’ятого предстоятеля на зустрічі в Аммані, а не про другорядного члена делегації РПЦ МП.

Підгірці

Поїздка митрополита Онуфрія до Чорногорії також широко висвітлювалася в ЗМІ і навіть викликала реакцію посольства України в Чорногорії.

Всі промосковські видання описують цей вояж як “візит предстоятеля” РПЦвУ (УПЦ МП) до Чорногорії. Під таким маніпулятивним заголовком вийшов матеріал, зокрема, на сайті ВЗЦЗ МП: “Предстоятель Української Православної Церкви відвідав Чорногорію“. Однак чи міг митрополит Онуфрій туди поїхати саме у такій якості?

Вивчимо заяву ВЗЦЗ УПЦ МП (РПЦвУ) від 28.02.2020 року у відповідь на заяву посольства України в Чорногорії. Пункт 5 заяви свідчить: “Очевидно, що Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, як глава найбільшого православного релігійного об’єднання України, має право представляти його на всіх рівнях, в тому числі і міжнародному, а також у всіх організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування”.

ВЗЦЗ УПЦ МП у такому визначенні повноважень свого предстоятеля базується на главі V пункті 11 Статуту Церкви: “Предстоятель … л) полномочно представляє Українську Православну Церкву перед органами державної влади; м) несе відповідальність за міжправославні, міжхристиянські та міжрелігійні відносини Української Православної Церкви”.

Як видно, про жодне міжнародне і міжправославне представництво тут не йдеться. Більш того, в главі IV, пункт 7, уявлення РПЦвУ за кордоном експліцитно віднесено до компетенції Синоду: “ї) підтримання міжконфесійних та міжрелігійних зв’язків в Україні та за її межами”, а Синод, виходячи з опублікованих журналів, повноваження представляти себе в закордонних зносинах митрополиту Онуфрію не передавав. Отже, якщо йдеться про міжправославні зв’язки, то митрополит Онуфрій як у Йорданії, так і в Чорногорії діяв за межами своєї компетенції як предстоятеля.

Варто порівняти права митрополита РПЦвУ з Києва з правами Патріарха Московського (Статут РПЦ МП, гл. IV п. 7): “к) зноситься з Предстоятелями Православних Церков на виконання постанов Соборів або Священного Синоду, а рівно і від свого імені” (курсив І .Б.).

Однак навіть якщо б Синод РПЦвУ прийняв рішення про делегування митрополиту Онуфрію повноважень у сфері міжправославних зв’язків, то таке рішення виявилося б канонічно нікчемним, оскільки суперечить Статуту УПЦ МП, де говориться (гл. I, п. 3), що “Українська Православна Церква входить в єдність з Помісними Православним Церквами через Руську Православну Церкву”. А це в перекладі з візантійського означає, що представляти українську філію може лише головна організація в особі Патріарха Московського.

Також слід тримати в пам’яті п. 5 “Визначення Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року про Української Православної Церкву”, згідно з яким митрополит Онуфрій іменуватися” Блаженнішим “за межами України не може: “Митрополиту Київському і всієї України, у межах Української Православної Церкви, присвоюється титул “Блаженніший”, а тому в Амман або до Подгориці він міг поїхати лише як “Високопреосвященний”.

Отже, читач поставлений перед складним вибором (в якому жоден пункт не виключає інших): або промосковські церковні ЗМІ тотально некомпетентні, або зовсім байдуже ставляться до статутних документів (адже хто туди заглядає?), або відверто брешуть, діючи не як орган мовлення, а як орган оскаженілої пропаганди. Втім, по-людськи їх можна зрозуміти: провал амманской зустрічі змушує ліпити лояльних Кирилу предстоятелів з будь-якого підручного матеріалу.

Comments are closed.