ДУМКИ “УПЦ МП є філіалом Російської Церкви за духом і ментальністю” – Назарій Заноз

Російська Церква в Україні: між бездіяльністю та умислом

Російська Православна Церква в Україні довго заперечувала загрозу коронавірусу, закликала вірян іти в храми й не боятися цілувати ікони та причащатися. Тепер же Києво-Печерська лавра перетворилася на один із найбільших осередків інфекції в країні. І страждають від цього самі братчики, в тому числі абсолютно ні в чому не винні студенти семінарії, частину з котрих примусили зостатися в монастирі, пише політичний оглядач Назарій Заноз у публікації на Радіо Свобода.

Ймовірно, що і Почаївська лавра є таким ж осередком поширення інфекції, як і Києво-Печерська, проте небезпечнішим. Спочатку було зафіксовано випадки зараження паломників із Молдови, котрі захворіли після відвідин цього комплексу. Тепер же коронавірус шириться північними районами Тернопільщини. Одним із поширювачів став священник, який співає в хорі Почаївської лаври. Ба більше, він може бути причетним й до випадків у Дубенському районі на Рівненщині.

І якщо Києво-Печерська обитель закрита на карантин, то Почаївська продовжує працювати (станом на 21 квітня весь Почаїв вже закритий на карантин, – ред.), а її керівництво не хоче йти на контакт із владою.

Диверсія проти українського суспільства

Можна було би сприймати весь цей перфоманс, як спробу Російської Православної Церкви в Україні (РПЦвУ) самоліквідуватися, якби священники та вірні Російської Церкви були закритою групою, що не контактує з іншими представниками українського соціуму. Такі безвідповідальні дії керівництва духовенства свідчать про цілеспрямоване бажання ширити не слово Боже, а коронавірус. Нести в маси хворобу, замість того, аби проповідувати в онлайні в час епідемії.

Проте подібні дії – це навіть не безвідповідальність, а радше умисел. Диверсія проти українського суспільства. Особливо помітно це на контрасті з іншими церквами в Україні, де лише в поодиноких випадках священники порушують норми карантину.

Довоєнна фотографія, Київ, Києво-Печерська лавра, 27 липня 2013 року. Московський Патріарх Кирило (ліворуч), президент Росії Володимир Путін (другий зліва), а напроти учасники синоду УПЦ Московського Патріархату, серед яких митрополит Онуфрій (другий справа)

Російська церква за духом і ментальністю

Усе це лиш вкотре доводить, що УПЦ МП є саме філіалом Російської Церкви, а не українською релігійною інституцією: за духом і ментальністю. Тут обирають свій особливий шлях, замість того, аби дотримуватися норм та правил, висловлюють готовність наражати людей на небезпеку та чинити на шкоду українському суспільству – лиш би показати власну інакшість та зневагу до держави та її народу.

Це церква, котра обирає жити в темному Середньовіччі, замість того, аби користуватися здобутками цивілізації. Протиставляє медицину й науку вірі. Наражає людей на небезпеку, закликаючи іти в часи епідемії в храм. Але все це ретроградство зникає в одну мить, коли мова заходить про пожертви. Братія розміщує прохання про них не лише на інтернет-сайті, а й без проблем прийме онлайн-перекази.

За такі дії релігійні організації варто позбавляти пільг, котрі нерідко надає їм влада: дешевших тарифів на комуналку; права на звільнення від сплати за оренду земельних ділянок і таке подібне.

Чи не причина позбавити реєстрації?

А коли порушення виходять за рамки здорового глузду й стають загрозою для всього суспільства – чи не причина це для того, аби позбавити таку кантору реєстрації як організацію, котра несе суспільству не благі вістки, а смертельну хворобу? А у випадку із Почаївською лаврою – подібна поведінка духовенства вкотре ставить під сумнів доцільність володіння монастирським комплексом філією Російської Церкви в Україні.

Проте в передчутті Великодня хочеться вірити, що ці люди отямляться. Можливо, врешті до них прийде розуміння хоча б через призму того, що серед тих, хто захворів на коронавірус, є верховні чини цієї інституції. Що боротьба з недугою змусить керівництво переосмислити підхід до карантину та задуматися про безпеку ближнього. Якщо ж ні, то настав час вживати заходи.

Comments are closed.