СВІТ Нічого святого. Як після Донбасу і Дарів Волхвів православний олігарх Малофєєв увірував у чипування росіян

У червні головний православний олігарх Росії Костянтин Малофєєв, власник телеканалу “Царгород”, звинуватив Білла Гейтса у зараженні людей коронавірусом і розповів про тотальне чіпування росіян. Однак для нього це буденність – Малофєєв вже 10 років бореться проти міфічних ворогів Росії, витрачаючи на це незрозуміло де зароблені мільйони доларів.

Російські видання “Лента.ру” і “Секрет Фірми” разом вивчили, як бізнесмен став на варту традиційних цінностей, зібрав кібердружини для боротьби з геями і фінансував війну на Донбасі. Дізналися, навіщо він дружить з духівником Путіна, чому мріє відновити в Росії монархію і як тим часом виявляється замішаний у пограбуванні кріптовалютних бірж з мільйонами наркодоларів у біткоїнах.

***

Навесні, у розпал пандемії, “Всесвітній російський народний собор”, одним з керівників якого є “православний олігарх” Костянтин Малофєєв, звернувся до ФСБ, Слідчого комітету Росії і Генпрокуратури  з проханням терміново перевірити інформацію про те, що коронавірус, який убив вже майже 8 тисяч росіян, був створений штучно.

“Ще 2010 року Фонд Рокфеллера “передбачив” пандемію і її можливі наслідки. З того часу тема всесвітньої епідемії піднімалася Фондом Рокфеллера неодноразово, в тому числі для просування введення нових інформаційних технологій, (…) т.зв. “Великих даних” (big data)”, – повідомили соратники Малофєєва.

“Ми повинні розібратися, чи дійсно причиною цього став непросмажений кажан, або все ж за трагедією стоять крупніші “звірі”: спецслужби, елітні угруповання або транснаціональні корпорації”, – написав сам Малофєєв в своєму Telegram-каналі.

У тому пості православний олігарх запевняє своїх підписників, що Всесвітня організація охорони здоров’я отримала від Фонду Білла і його дружини два мільярди доларів.

“Вдумайтеся: приватний фонд є другим за розміром фінансовим донором ВООЗ, найвпливовішої організації у такому важливому питанні, як охорона здоров’я. Що це – низка неймовірних збігів або пов’язані між собою події? – ставить запитання Малофєєв. – Чи не призведе проходження їхніх рекомендацій до того, що значно скоротиться чисельність населення нашої країни?”

За останні кілька тижнів Малофєєв на своєму телеканалі “Царгород” не раз висловлювався на тему коронавірусу. Він розкритикував карантинні заходи Москви, звернув увагу глядачів на загрозу масової вакцинації і, звичайно ж, не забув про настільки улюблену Микитою Михалковим чипізацію населення Біллом Гейтсом.

Також православний бізнесмен залишився незадоволений стратегією російського уряду щодо виходу з кризи і назвав її фейковою, запропонувавши натомість свою.

“Наша економіка хвора не коронавірусом, – упевнений він. – Нам потрібна зовсім інша економіка. Своя. правильна. Чесна. Яка працює в інтересах національної більшості. Заснована на наших цінностях і традиціях”.

***

Костянтин Малофєєв схожий чи то на персонажа фентезийной відеоігри, то чи на захопленого нею гравця, який повірив у покладені на героя вищі цілі. У нього цих цілей три – заробити ресурсів (грошей), отримати максимальне число політичних очок і в підсумку врятувати свою державу і її союзників від темних сил. Головна декларована мета – звичайно, остання. Головна насправді – безумовно, перша.

Почавши кар’єру наприкінці дев’яностих як звичайний юрист в інвестиційній компанії, колишня радянськя “золота дитина”, син відомого астрофізика, він усього за десяток років перетворився на типового російського олігарха з відповідними інтересами, зв’язками й апетитами.

Накопичивши початковий капітал, Малофєєв перейшов до наступних двох цілей – захист держави від темних політичних сил (західних, звичайно) і душ його громадян від сил ще більш темних, православному росіянинові чужих. Ці його ідеї добре лягли на надзвичайно популярний в російському політичному істеблішменті 2010-х консервативний розворот, заснований на традиційних цінностях і ідеї народу-переможця, нехай і переможця руками атеїстичної радянської влади.

Патріарх Кирило і Малофєєв. Фото: severvik.ru

Хоча можна припустити, що вмілий капіталіст просто зрозумів, куди дме вітер, і якби не розвороту, чинив би зовсім інакше. Адже справжня головна мета будь-якого капіталіста – гроші, а політика і все інше – лише засіб, який, втім, робить процес цікавіше. Адже є ворог, проти якого можна боротися відкрито і з помпою.

Але, як в будь-якій грі, у цій можливі невдачі, які змушують змінювати стратегію і навіть вдаватися до заборонених прийомів: брати ресурси де доведеться і скільки потрібно.

Православний капітал

Уже в 26 років Малофєєв став гендиректором однієї з найбільших російських брокерських компаній – Regent European Securities, потім заснував інвестиційну групу Marshall Capital Partners.

Незабаром він не без допомоги впливових друзів – в тому числі тодішнього міністра зв’язку Ігоря Щеголева – виявився власником 10 (за іншими даними 10,5 або 10,7) відсотків акцій найбільшого в країні провайдера “Ростелеком” – Малофєєв був найбільшим міноритарієм компанії, а вартість його цінних паперів оцінювали в 1 мільярд доларів. Фактично, він став одним з найвпливовіших гравців на російському ринку зв’язку, проте незабаром вибухнув скандал з банком ВТБ.

Тоді компанія “Руссагропром” отримала кредит у ВТБ на 225 мільйонів доларів, щоб купити у компанії “Нутрітек” шість молочних підприємств. Отримавши гроші і закривши угоду, “Руссагропром” майже одразу перестав платити за кредитом. ВТБ вважав, що і “Руссагропром” (який вже 2011 року оголосив дефолт), і “Нутрітек” контролювалися фондом Marshall Capital Костянтина Малофєєва.

Було порушено кримінальну справу про розкрадання грошей у банку. Почалися виснажливі судові тяжби, на зарубіжні активи Малофєєва на Кіпрі, Кайманових і Британських Віргінських островах вартістю 200 мільйонів доларів наклали арешт. Під арешт потрапили і ті найдорожчі акції “Ростелекома”.

Вдома у Малофєєва проходили обшуки. Сам він називав дії силовиків спробою тиску на керівництво “Ростелекома”: у цей же час Мінкомзв’язку намагалося змусити компанію змінити президента.

У підсумку ВТБ пробачив 85 відсотків боргу, або 496 мільйонів доларів з 596 мільйонів. Малофєєв, таким чином, уникнув необхідності виплатити банку приблизно 30 мільярдів рублів за тодішнім курсом. Але не тільки: стаття “Шахрайство” була перекваліфікована на набагато більш м’яку статтю “Незаконне отримання кредиту”, і справу закрили у зв’язку із закінченням терміну давності.

“Весь мій бізнес сьогодні – це холдинг “Царгород”, – запевняє тепер Малофєєв. У цей холдинг входять близько двох десятків різних компаній, найбільшими активами називали готельний комплекс “Царгород” в підмосковному селі Спас-Тешілово, агрокомплекс, медіагрупу “Царгород” і курорт “Лівадія” в Криму.

Всі компанії зазнають збитків. Наприклад, 2018 рік закінчили з втратами в 700 мільйонів рублів (вартість активів впала більш ніж удвічі і склала 4,2 мільярда рублів).

Інквізиція XXI століття

Але чи то гроші раптом виявилися не милі Малофєєву, чи то їх виявилося замало – він серйозно взявся за справи духовні і став позиціонувати себе саме як православного бізнесмена.

Одним з перших його “духовних” проєктів став заснований 2007 року Благодійний фонд Святителя Василя Великого. Цілями фонду проголосили благодійність і просвіту, спрямовані на формування “сприятливого ​​духовно-морального середовища в російському суспільстві” і на “зміцнення традиційних сімейних цінностей”.

Незабаром Малофєєв, щоб захистити моральність, що нібито похитнулася в Росії, перестав обмежуватися благодійністю і перейшов в наступ, створивши “Лігу безпечного інтернету”. На своїй сторінці у “ВКонтакте” (11 тисяч підписників) рух називає себе найбільш авторитетної в Росії організацією, створеною “для протидії поширенню небезпечного контенту у всесвітній мережі”.

Головою правління “Ліги” був призначений сам православний мільярдер, а опікунською радою керує його друг, колишній міністр зв’язку, а нині повпред президента в Центральному федеральному окрузі Ігор Щеголев. Директор організації – Катерина Мізуліна, дочка сенатора Олени Мізуліной, відомої своїми геєборчеськими ініціативами, боротьбою з матом, абортами і розлученнями. Виконавчий директор – Денис Давидов, наївно обіцяв до кінця 2013 року знайти весь небезпечний контент в інтернеті.

Заснування “Ліги” 2011 року  підтримали Мінкомзв’язку, МВС і Комітет Держдуми з питань сім’ї жінок і дітей, який тоді очолювала Мізуліна-старша.

Сьогодні учасники Ліги – найбільші оператори “Ростелеком”, МТС, “Мегафон” і “Вимпелком”, а також Mail.Ru Group (якій належить “ВКонтакте”), “Лабораторія Касперського”, РОЦИТ і інші компанії.

Інформаційним партнером на сайті організації зазначено “Інформаційне агентство російського козацтва”. Кілька років тому до мережевого волонтерства дійсно вирішили залучити кіберкозаків, на службу проти створених з волі диявола сайтів їх благословили в РПЦ.

“Ліга” відома тим, що розробила проєкт закону про захист дітей від протиправної інформації і обмеження доступу до неї в мережі. Після його ухвалення 2012 року в Росії було створено єдиний реєстр заборонених сайтів. Він регулярно оновлюється, і не останню роль в цьому відіграють “кібердружинники” – так називаються волонтери “Ліги”, що допомагають на добровільній основі виявляти екстремізм, дитячу порнографію та інший протиправний і морально небезпечний контент в мережі. Організація також склала “чорний список сайтів”, який пізніше виріс до Федерального списку екстремістських матеріалів, і придумала ідею “білих списків” для Рунета.

“Ліга”, як стверджується на її сайті, покликана викорінювати з мережі небезпечний контент. В останні місяці кіберволонтери концентруються на пошуку фейків про коронавірус і голосування за поправки в Конституцію Росії. Другий стовп, на якому ґрунтується кібердружина, – це “допомога” дітям, які змушені співіснувати з небезпечним інтернет-контентом. Єкатеринбурзька журналістка Маргарита Махонина проникла до “Ліги” і дізналася від куратора, що основним напрямком роботи організації на той момент (2018 року) була “робота з підлітками” і боротьба “за здорове населення”, а не пошук екстремістів. З цими цілями волонтери вивчають випадкові сторінки в соцмережах і шукають там підозрілі пости і картинки. Посилання на них через довгий ланцюжок посередників потрапляють до поліції. Екстремістськими постами дружинники “Ліги” вважають, в тому числі, картинки з алкоголем, сигаретами, зброєю і “закликами до суїциду”. Критеріїв відбору немає: на спроби уточнити їх журналістці відповіли “щось про холодну війну, ворогів і інші теорії змов”.

Головною умовою для потрапляння до лав кібердружини став огляд сторінки у “ВКонтакте”: якщо на ній немає постів, які в “Лізі” вважають екстремізмом, можна стати волонтером. Таким чином, будь-яка людина, що розділяє цінності “Ліги”, може стати цензором і почати писати в поліцію скарги на картинки з “закликами до суїциду”.

Видання “Секрет фірми” стверджує, що деякі добровольці, усвідомивши після кількох кримінальних справ через меми свою владу, почали шантажувати людей, на чиїх сторінках знаходили спірні картинки, і вимагати грошей за мовчання.

На шантаж кіберволонтерами росіяни почали скаржитися 2018 року, після того, як в різних регіонах країни порушили кілька сотень кримінальних справ про екстремізм за публікації в інтернеті. Одним з найбільш резонансних стала справа студентки Марії Мотузної, якій загрожувало до п’яти років позбавлення волі за збережені меми на релігійну тематику. Ще 2016 року Верховний суд Росії попросив перестати бездумно порушувати справи про екстремізм за репости в соціальних мережах: суд скаржився на те, що 2015-го число вироків за злочини екстремістської спрямованості зросло майже в два рази. ВС зазначав, що безліч людей засуджені саме за репости в соцмережах, при цьому обвинувачені просто розміщували інформацію, не висловлюючи при цьому свого ставлення до неї. Справа Мотузної набула широкого розголосу. 2018 року президент Росії Володимир Путін частково декриміналізував 282-ту статтю. Притягати до кримінальної відповідальності стали тільки у разі повторного порушення, а старі справи почали переглядати.

Крім того, “Ліга безпечного інтернету” пропонувала безкоштовні для некомерційного та приватного використання веб-фільтри. Обіцялося, що встановивши його, користувачі зможуть бути впевненими в тому, що їхні діти відвідують тільки “безпечний інтернет”. Фільтрація відбувалася на підставі “білих списків”.

Формально “Ліга безпечного інтернету” – некомерційна організація. Для її фінансування планувалося залучати кошти Малофєєва і операторів зв’язку, проте в дійсності схема виявилася не такою прозорою. Регіони регулярно виділяють субсидії на розвиток добровольчого руху. Іноді організації дістаються федеральні гранти. Наприклад, 2019 року “Ліга” отримала президентський грант у 11 мільйонів рублів на проведення “Місяця безпечного Інтернету” – занять для школярів, на яких їх навчать уникати загроз в мережі. Однак волонтерам не платять грошей за їхню роботу: на відміну від інших цензорів, які працюють заради зарплати, кібердружинники скаржаться на меми з Ісусом заради ідеї.

Орел Російської імперії

Після “Ліги” Малофєєв заснував рух розвитку російського історичного просвітництва “Двоголовий орел” і від 2017 року став його головою.

“Двоголовий орел” бачить своєю метою відродження “православної монархії”. У маніфесті організації цитуються слова останнього імператора Миколи II: “Тільки та держава сильна і міцна, яка зберігає заповіти свого минулого”. Документ оголошує “будь-який місцевий антиросійський націоналізм” на територіях колишньої Російської імперії ворожою ідеологією.

До ради “Двоголового орла” входять, наприклад, єкатеринбурзький митрополит Кирило, голова “Союзу добровольців Донбасу” Олександр Бородай, глава думського комітету у справах молоді Михайло Дегтярьов (ЛДПР), губернатор Бєлгородської області Євген Савченко, лідер православних активістів “Сорок Сороков” Андрій Кормухін та інші депутати, чиновники і громадські працівники.

Скандального протоієрея Дмитра Смирнова в Раді немає, проте в соцмережах прихильники “Двоголового орла” висвітлюють діяльність головного поборника традиційних цінностей в РПЦ.

Малофєєв стверджував, що займається суспільно-православними проєктами за схваленням якоїсь поважної у православних колах особи. “Не хочу називати прізвище людини, це дуже відомий громадський православний діяч – минулого року він просто прийшов до мене і вручив цю проблему”, – так він пояснював, наприклад, початок роботи над “Лігою безпечного інтернету”.

Коли журналісти зацікавилися темою і стали опитувати джерела на медіаринку, ті стали говорити про “адміністративні зв’язки” Малофєєва, які тим чи іншим чином відсилали до РПЦ, а зокрема – до архимандрита Стрітенського монастиря Тихона Шевкунова, якого називали духівником президента Володимира Путіна.

Він припадає і Малофєєву духівником. З чуток, бізнесмен багато з ним радиться, причому не тільки з питань духовних, але і по бізнесу. Сам Малофєєв називав їхні відносини дружніми і розповідав, що їх познайомив спільний “старший товариш” – князь Зураб Чавчавадзе, який повернувся з еміграції  і зараз входить до опікунської ради головного фонду Малофєєва, а також до ради “Двоголового орла”.

“Крім того, я знаю багатьох ієрархів РПЦ і з великою повагою ставлюся до патріарха Кирила, – говорив він. – Але і з первоієрархом і іншими ієрархами я спілкуюся винятково з церковних питань. Вони дуже далекі від бізнесу”.

2019 року Малофєєв став заступником голови “Всесвітнього російського народного собору” – міжнародної організації, якою керує, згідно зі статутом, Патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Своєю метою Собор вважає об’єднання “розділеного російського народу”. Малофєєв відповідає в ній за розробку “стратегії розвитку Росії до середини століття”.

Як член собору, Малофєєв заперечує проблему домашнього насильства в Росії, підтримуючи скандального протоієрея Дмитра Смирнова. “У запропонованій версії закону [про профілактику домашнього насильства] не повинно бути ні слова про сім’ю, – наводить сайт організації слова бізнесмена. – Поняття “насильство” і “сім’я” несумісні в принципі”.

Свята правда

Телеканал Малофєєва “Царгород”, який входить до однойменного холдингу, позиціонує себе як “перший російський консервативний інформаційно-аналітичний”, хоча в дійсності передачі найчастіше присвячені оскаженілій критиці Заходу і так званих “русофобів”. Сам Малофєєв, однак, зазначав, що “Царгород” може дозволити собі і критику російської влади, але не особисто президента Володимира Путіна.

При цьому телеканал славиться не аналітичними програмами, а одіозними витівками. Найяскравіші з них – публікація рейтингу “Топ-100 русофобів”, списку “найзатятіших ненависників Росії за версією експертів і читачів”. І відкритої неприязню до гомосексуалів. Все це, за словами співробітників каналу, якимось чином направлено на захист традиційних цінностей в Росії.

Скільки конкретно Малофєєв витрачає грошей на телеканал – невідомо, оскільки звітності той не публікує. За даними системи “Контур.Фокус”, на кінець 2018 року виручка НАО “Царгород Медіа” склала 32,1 мільйона рублів, чистий збиток – 195,9 мільйона рублів.

2016 року сам “Царгород” стверджував, що технічне охоплення його аудиторії становить 20 мільйонів чоловік, в тому числі завдяки присутності в пакетах кабельних операторів. Але наявні телеглядачі канал не влаштовували: їх середній вік перевалював за 60 років. За словами представників “Царгорода”, серед цієї аудиторії людей з консервативними поглядами вистачає, тому в кінці 2017 року було прийнято рішення йти в інтернет і сіяти свої консервативні погляди серед наймолодшої аудиторії.

І, судячи з показників, в інтернеті все пішло в гору, але не за рахунок телевізійних ефірів, а завдяки досить одіозному новинному контенту: численними новинам і статтям з гучними заголовками. За даними “Яндекс.Радара”, сайт “Царгорода” займає 30-е місце серед новинних інтернет-проєктів Росії з 10 мільйонами відвідувачів за місяць.

Сайт працює одразу в декількох напрямках. Однією рукою “Царгород” видає контент під топи “Яндекс.Новостей”, але не б’ється зі старим слоганом “Перший російський” і уявленнями про те, що могло б бути цікаво ревно віруючим: подробиці ДТП за участю актора Єфремова або деталі скандалу з російської “медсестрою в купальнику”.

А іншою рукою “Царгород”, наприклад, публікує відеоролики під рубрикою “Свята правда”, в яких отець Андрій Ткачов міркує про те, як у американців “COVID-19 замість Бога” і як росіянам пощастило, що расизм їм не загрожує, оскільки , “на щастя, у нас є чорношкірий святий”. Про християнське спрямування ресурсу, крім висловів батюшок, нагадує хіба що рубрика під назвою “Святий дня”.

Дари волхвів

2014 року Малофєєв і його оточення з ентузіазмом відгукнулися на події в Донбасі. Пізніше в Україні православного олігарха навіть називали “спонсором Російської весни”. Справа в тому, що політтехнолог Олександр Бородай, перший “прем’єр-міністр” самопроголошеної “Донецької народної республіки” (“ДНР”), довгий час працював в структурах малофєєвського Marshall Capital і був його радником з PR. Бізнесмен був особисто знайомий і з Ігорем Стрілковим (Гіркіним), під командуванням якого почалися перші бої між бойовиками “ДНР” і Збройними силами України.

За словами Малофєєва, Бородай на пост “прем’єра ДНР” потрапив уже після роботи радником глави Криму Сергія Аксьонова. Втім, бізнесмен не заперечує того, що з Бородаєм у них склалися приятельські стосунки.

“Різкі перевороти відбуваються в долі у багатьох людей, тим більше в революційні моменти, один з яких ми зараз спостерігаємо в Україні”, – так пояснив Малофєєв несподівану кар’єру свого товариша.

А ось коментувати інформацію про те, що Стрілков працював начальником його служби безпеки, Малофєєв категорично відмовляється, зазначаючи, що такої служби у нього ніколи і не було, отже, і саме запитання некоректне. Пізніше Малофєєв пояснив, що знайомство зі Стрілковим було дуже коротким – їх просто представив один одному Бородай, коли Малофєєв у січні 2014 року організовував відправку в Україну “Дарів Волхвів” – це одна з головних християнських святинь: ладан, золото і смирна, які, згідно з Євангелієм, піднесли новонародженому Христу.

Стрілков ж нібито був співорганізатором цієї виставки. Зокрема він керував її охороною, що складалася з групи “козаків”. За версією українських спецслужб, під виглядом учасника делегації він займався зустріччю з проросійськими українськими політиками, в тому числі з майбутніми лідерами “Російської весни” в Криму. Українська Церква тоді навіть звинувачувала Малофєєва у доставці в Україну підробленої реліквії для прикриття “спецоперації”.

Малофєєв на зустрічі Союзу добровольців Донбасу. Фото: Союз Добровольців Донбасу

Пізніше бізнесмен пом’якшив свої погляди і наголосив, що не поділяє думки Стрілкова про те, що “конфлікт на Донбасі” може вирішитися винятково військовим шляхом. Після укладення мінських угод він висловив думку, що мирний процес стартував і головне зараз не війна, а вирішення гуманітарних питань.

Ці гуманітарні питання вирішував той самий пов’язаний з Малофєєвим фонд Святителя Василя Великого. До речі, згадані “Дари волхвів” до України відправлялися також під його егідою.

У фонду була офіційна домовленість з ватажками “ДНР” про постачання гуманітарної допомоги псевдореспублікам Донбасу. З одного боку її підписав Бородай, який тоді займав пост “прем’єра ДНР”, а з іншого – керівник фонду Зураб Чавчавадзе. За цією угодою фонд повинен був займатися збором “гуманітарної допомоги” на території Росії і безоплатно поширювати її на території бойовиків.

Чималу роль у цьому зіграло співтовариство “Братина”, яке займалося як допомогою пораненим бойовикам, так і збором всього необхідного в Росії. У “списку найнеобхіднішого”, крім їжі та сигарет, значилися бронежилети, військова амуніція, тепловізори. Відеозаписи зі звітами про доставку “гуманітарних вантажів” відрізнялися театральністю:

Чоловіки в камуфляжному одязі і футболках з написом “Козача національна гвардія” розвантажують фургони з макаронами, консервами, медикаментами. У всіх на плечах висять автомати, звучать військові пісні Кубанського козачого хору.

Безпосередньо на території Донбасу разом з фондом також працював гуманітарний батальйон “Новоросія”, пов’язаний зі Стрілковим і колишнім “народним губернатором” Донецької області Павлом Губарєвим. У його діяльності також взяла участь дружина Губарєва Катерина, яка входила до складу “уряду ДНР” у період “прем’єрства” Бородая. Структури Малофєєва працювали і з іншими “гуманітарними організаціями”, які займалися як поставками у псевдореспубліки, так і допомогою біженцям з Донбасу безпосередньо в Росії. Його фонд навіть називали “головним гуманітарним оператором “ДНР”.

В результаті Малофєєв став одним з перших росіян, які потрапили під санкції США, разом зі своєю компанією Marshall Group. Це сталося після того, як український уряд звинуватив його у постачанні зброї для самопроголошених псевдореспублік під виглядом гуманітарної допомоги.

Після відходу Бородая і Стрілкова зі своїх постів Малофєєв втратив можливість впливати на процеси, що відбуваються в республіках, однак зв’язку з Донбасом не втратив. У жовтні 2019 року його їздив на інвестфорум, що проходив у “ДНР”, де заявив про необхідність вкладатися в інфраструктуру і економічний розвиток псевдореспубліки. З урахуванням того що незадовго до цього він очолив агентство IASD, що приваблює інвестиції в країни Африки, що розвиваються, його виступ був сприйнятий багатьма як “зелене світло” на інтеграцію Донбасу з Росією.

А в березні 2020 року він відвідав конференцію створеного Бородаєм п’ять років тому Союзу добровольців Донбасу, який об’єднує учасників бойових дій на боці “ДНР” і “ЛНР”. Разом з ним до президії конференції увійшов колишній помічник президента Росії Владислав Сурков. На ній обговорювалася ідеологічна платформа організації та її можлива участь у діяльності однієї з політичних партій.

Однак незабаром після конференції вибухнула пандемія коронавірусу, і жодної активної діяльності розгорнути не вийшло.

Бородай (в синьому піджаку) під час передачі бортових самописців літака Malaysia Airlines малайзійської стороні.
Фото: Aftonbladet / IBL / ZUMA Wire / Globallookpress.com

Велика крипта

Малофєєв близький ще з одним “ветераном” Донбасу – Дмитром Хавченком, бойовиком з позивним “Морячок”. Однак популярність їхній тандем отримав аж ніяк не у зв’язку з війною на Донбасі, а після скандалу з криптовалютною біржею Wex.

2017 року припинила своє існування найбільша російськомовна криптовалютна біржа біткоїнів BTC-e, її американські активи заарештувало ФБР.

З рахунків були виведені величезні кошти – кілька мільярдів доларів, і за ними почалося полювання. Засновником, власником і адміністратором BTC-e називали росіянина Олександра Винника. Його звинуватили у відмиванні 9 мільярдів доларів. Зниклі з BTC-e гроші в пресі називали “золотом Винника”.

При цьому частина виведеної криптовалюти, швидше за все, належала адміністрації RAMP – найбільшому російському даркнет-майданчику з продажу наркотиків. Справа в тому, що BTC-e ще 2013 року стала головною платформою для транзакцій між російськими наркобаронами та іноземними постачальниками, які направляли в Росію оптові партії марихуани, гашишу, кокаїну, героїну і прекурсорів. Тому з’явилася версія, що про місцезнаходження Винника ФБР повідомили співробітники російських спецслужб. Пізніше це підтвердили кілька джерел у російських силових структурах.

Після заморозки BTC-e багато її клієнтів перейшли на новий майданчик – Wex. Людиною, яка 2018 року купила “реінкарнацію” BTC-e з середньодобовим оборотом в 20 мільйонів доларів, називали якраз Морячка. Зробив це він через свою дочку (самому Хавченку відмовили регулюючі органи), але реальним бенефіціаром, як стверджували журналісти, був Малофєєв. Обидва вони, однак, це заперечують.

При цьому про мету купівлі біржі Хавченко розповідав з радістю. “За моїм задумом, WEX стане майданчиком з фінансової підтримки невизнаних республік (“ДНР” і “ЛНР”, Придністров’я, Абхазії і Південної Осетії – прим. “Лента.Ру”). Наша мета – боротьба з засиллям долара”, – говорив він. Втім, реальною метою міг бути якраз пошук “золота Винника”.

Незабаром у біржі почалися проблеми, її обороти сильно впали, а пізніше майданчик і зовсім впав, поховавши під своїми уламками 450 мільйонів доларів.

Після цього були опубліковані свідчення користувача біржі BTC-e з ніком admin (Олексій Білюченко), який розповів слідчим про знайомство з Малофєєвим. За його словами, Малофєєв зацікавився можливістю “розкручування” на території Росії легального кріптовалютного майданчика. Ним мав стати проект Vladex у Владивостоці (99 відсотків в ній належать 24-річному синові Малофєєва Кирилу). Admin і Малофєєв нібито познайомилися через адвоката Винника, який був добре знайомий зі співзасновницею “Лабораторії Касперського” Наталією Касперською і її чоловіком Ігорем Ашмановим. Обидва вони – учасники “Ліги безпечного інтернету” Малофєєва.

“Бі-бі-сі” писало, що 16 травня 2018 року з гаманців біржі Wex зникли 30 тисяч біткоїнів і 700 тисяч лайткоїнов на загальну суму 350 мільйонів доларів. Журналісти з посиланням на аудіозаписи розмови Білюченка і людини, голосом схожої на Малофєєва, стверджують, що admin ще в травні 2018 року за посередництва Малофєєва передав ключі шифрування (а значить, і доступ до криптовалюти на Wex) людям, які нібито пов’язували себе з ФСБ.

Справедливий росіянин

Крім захоплення криптовалюти, Малофєєв не раз пробував себе у політиці, однак терпів невдачі. Остання спроба сталася зовсім недавно.

У квітні 2019 року він спробував стати “якірним інвестором” “Справедливої ​​Росії” – через важке фінансове становище партії, яка майже повністю фінансується за рахунок держави за голоси на думських виборах 2016 року, керівники справоросів навіть нібито мали намір змінити під нього статут, створивши для Малофєєва крісло партійного заступника голови з повноваженнями аж до скасування рішень президії.

Однак з’їзд у будівлі Держдуми, на якому повинні були прийняти доленосне рішення, був зірваний.

Членам партії нібито не сподобалися амбітні плани олігарха фактично залишити за собою керівництво партією, а також відсутність реальних вкладень і поведінку “покупця на овочевому ринку”.

Так що схема з інтеграцією Малофєєва була зламана, і хоч тоді говорили лише про перенесення обговорення цього питання, воно так і не було вирішено, а Малофєєв майже одразу вийшов зі “Справедливої ​​Росії”.

Сьогодні Малофєєв в черговий раз намагається увірватися в політику. Від 2019 року він готує на плацдармі “Двоголового орла” новий рух консерваторів.

“У країні відбувається політична криза, і існує запит на монархічну партію”, – упевнений він. На думку Малофєєва, 28 відсотків росіян дотримуються монархічних настроїв. “Звичайно, це люди, які люблять Володимира Путіна і бачать продовження його влади в імперському монархічному ключі. Я поділяю ці цінності”, – говорить православний олігарх.

Як зазначав The Bell, наявність у Малофєєва грошей на нову партію викликає великі запитання, адже його активи збиткові або банкрутують. Можливо, на це як раз піде криптовалюта, яка була виведена з рахунків Wex і зникла десь поміж Морячком, Малофєєвим і ФСБ, а значить, має пряме відношення до наркомафії.

***

“Коли настане припинення церковних служб, настане кінець світу, – говорив Малофєєв в березні цього року. – Коронавірус не так страшний. Молебні допомагали і в більш важких ситуаціях, море розступилося перед євреями, коли вони покидали Єгипет з волі Бога”.

Чи справді він в це вірить – запитання відкрите. Одні кажуть, що він глибоко релігійний ще від студентських часів. Інші ж знайомі Малофєєва зізнавалися Forbes, що з роками віра, ікони й промови, що нагадують проповіді, перетворилися на банальну “ширму для прикриття нечистоплотних угод”. Тим же французьким інвесторам, у яких він просив гроші для “молочного” проєкту, він говорив, що це потрібно для “російських дітей, яким нічого їсти”.

Що їстимуть діти росіян, які повірять бредням про 5G і чипування, коли їхні гроші підуть на оплату штрафів за пости про заперечення коронавірусу – не менше відкрите запитання.

Comments are closed.