При монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» у Києві працює підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень.
І хоча директорка називає заклад «сімейним клубом», він працює як звичайна школа — діти вчаться пʼять днів на тиждень з 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності знаходяться у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо».
Журналістам стало відомо про існування освітнього закладу, до якого віддають своїх дітей парафіяни одного з київських храмів Української Православної Церкви Московського Патріархату.
Журналістка «Слідства.Інфо» вдала з себе жінку, яка хоче влаштувати дитину родички до освітнього закладу, який має ознаки підпільної школи. Щоб довідатися деталі функціонування цієї установи, вона поспілкувалася з директоркою, вчителями та батьками учнів. Як вдалося з’ясувати, наразі у школі навчається понад 60 дітей — це учні з першого по дев’ятий клас. Зі слів керівниці закладу, у школі працює 16 вчителів.
Директоркою підпільної школи є Анна Болгова. Вона заснувала так звану православну школу «Перспектива» для християнських дітей, яка працює з лютого 2025 року. Судячи з отриманих даних, у школі дотримуються радянської системи освіти. Наприклад, звичні чотири класи початкової школи скоротили до трьох.
Анна Болгова, директорка православної «школи» «Перспектива»
«Знаєте, у нас взагалі три роки початкова школа. У нас перший клас — це рівень сучасної школи другого», — розповідає журналістам очільниця так званої школи. Вчителька початкових класів додає: «А тут ми уже самі наперед пішли, якби трохи. Ми по трирічній йдемо. Ми розділили весь процес навчання (у початковій школі, — ред.) на три роки».
У розкладі занять для першого класу журналісти побачили предмет «слов’янська мова». Вчителька початкової школи Лариса Абросімова пояснила, що насправді це — російська мова.
Хоча вчителька стверджує, що навчання відбувається українською мовою, батьки учнів кажуть, що «п’ятдесят на п’ятдесят».
«Тут є великий плюс вивчення російської мови, читання і навчання, тому що, я кажу, ну повинна ж людина, у якої, по факту, рідна російська мова, писати грамотно цією мовою», — розповідає журналістам мати однієї з учениць школи.
Під час екскурсії школою вдалося ознайомитися з підручниками, за якими навчаються першокласники. Серед них, наприклад, арифметика 1966 року видання, тобто радянських часів. «Вона розрахована на три роки, тому ми й взяли її. Шістдесят шостий рік видання. Зате діти потім знають математику дуже добре», — каже вчителька початкових класів.
Директорка школи при монастирі також розповіла про такі предмети як «Фільм» та «Музика».
«По понеділках ми показуємо фільми хороші. Останній раз показували фільм «5 секретов настоящего мужчины» проєкту «Общєє дєло» з Росії», — каже Болгова. Вона також додала, що на уроках музики діти співають радянські пісні: «Звісно, там чудесні пісні були. Зараз ще старша школа вчить: «Под небом голубым есть город золотой» (пісня «Під небом блакитним є місто золоте» російського гурту «Акваріум», — ред.).
Самі, так би мовити, освітяни називають свою школу сімейним клубом. «Ми існуємо у форматі сімейного клубу. Нам це дуже подобається, тому що, по-перше, у нас і програма інша. Так нас ніхто не може зачепити. Ну батьки зібралися, діти оформлені в дистанційній школі. Ми зібралися і додатково тут навчаємося. Це наша особиста справа», — каже Болгова.
Судячи зі слів директорки, цей освітній заклад при монастирі попри те, що має всі ознаки звичайної школи (повний навчальний день з 9:00 до 14:00, група продовженого дня, контрольні роботи, оцінки та ін.), працює без офіційної ліцензії.
Мати однієї зі школярок розповіла, що документи її доньки лежать у іншій школі, яка є легальною, а навчання відбувається при монастирі. «Є приватний ліцей у Хотянівці під Києвом, він із ліцензією, видає документи державного зразка. Ми забрали документи [дитини] зі школи і завезли туди. Ми там зареєстровані, нас переводять із класу в клас, усі документи, відомості заповнюються. І по документах, для держави вони там вчаться, їздять у Хотянівку чи не їздять», — розповідає жінка.
Йдеться про Хотянівський ліцей «Ранчо Скул». Журналісти, також під легендою, поспілкувалися з його директоркою Яною Кожемою, чиїм номером поділилася директорка православної школи.
«У мене вони не навчаються взагалі ніяк, вони просто числяться, — сказала Яна Кожема. — А все навчання відбувається в школі при монастирі, по дружбі з Анною Анатоліївною (Болговою, — ред.) школа нам дає оцінки і все. І ми тут проставляємо повністю все оцінювання, все йде з тієї школи. Вони світяться як очники».
Ще одна школа, яка допомагає існуванню «сімейного клубу» при російській церкві, — Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради Донецької області. Там офіційно працює Лариса Абросімова — вчителька початкових класів, з якою вдалося поспілкуватися журналістці під час візиту до школи під легендою.
«От, наприклад, у нашу школу так можна. Мене знають і знають, що ці діти дійсно навчаються. Тобто вони не десь бовтаються, а в нашій школі вчаться. Ми передаємо всі свідчення звідси, загалом, по оцінках туди. Заповнюються всі документи. Тобто ви офіційно рахуєтесь», — розповідає жінка.
У розмові директорка закладу поділилася, що з приміщенням для школи допоміг настоятель чоловічого монастиря «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» архієпископ Ісаакій Ворзельський, або ж Федір Пилипович Андроник. «Усе перебудував владика для школи спеціально. Він повністю реконструкції всі зробив за літо під школу, всі ці класи», — розповіла Болгова.
«Мені щиро шкода цих дітей, але, на жаль, у цьому віці рішення за них приймають батьки. А те, що стосується діяльності самого цього сімейного клубу, то тут питання більше, з моєї точки зору, до Служби безпеки України. Хтось плекає і розбудовує цей осередок «русского міра» в столиці України», — прокоментувала знахідку журналістів «Слідства.Інфо» Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта».
