У парламенті обговорюють ідею спрямування податку на рахунок церкви чи релігійної громади, до якої належить людина.
Про це сказав в інтерв’ю Еспресо голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
“Ми серйозно обговорюємо ідею, яку можна було б запровадити вже після перемоги. Мова йде, щоб дати кожному громадянину можливість спрямовувати невелику частку свого податку на доходи фізичних осіб на рахунок релігійної чи громадської організації за власним вибором – незалежно від того, наскільки регулярно людина відвідує богослужіння”, – зазначив нардеп.
За його словами, ПЦУ – не настільки багата церква, як УПЦ МП.
“Історично так склалося, що частина впливових і заможних людей роками фінансувала московську структуру – не завжди з ідейних міркувань, а часто тому, що це давало їм зв’язки й “підстраховку” у стосунках із контролюючими органами. Це феодальна за суттю модель: фінансуєш – отримуєш лояльність і вирішення проблем.
ПЦУ побудована на зовсім іншій філософії. Вона живе виключно за рахунок пожертв патріотично налаштованих людей, які роблять це усвідомлено, а не з розрахунку на “дах”. Але саме тому ПЦУ часто бракує грошей, а отже, і кадрів. У деяких областях це відчутна проблема: священник фізично не встигає обслуговувати всі громади, які хотіли б перейти, приїжджає раз на два тижні замість щонеділі. А московські структури на цьому відверто паразитують, тому що можуть дозволити собі утримувати священника постійно.
Треба розуміти, що церква має рівно те, що дали їй ми з вами – ті 50-100–200 гривень у скарбничку. Цього просто не вистачає на нормальні зарплати, не кажучи вже про соціальні гарантії”, – зазначив він.
За словами Потураєва, подібні гнучкі моделі вже давно й успішно працюють у низці європейських країн, зокрема надихає досвід Румунії. Там ця система дозволяє платнику податків самостійно визначати, кому спрямувати частину внеску, а хто цього не хоче робити, тоді ці кошти просто йдуть у бюджет, як зараз.
“Це вирішило б одразу кілька проблем: стабільне й незалежне фінансування, гідні зарплати священникам, можливість платити соціальні внески – бо зараз у священнослужителів фактично немає ні лікарняних, ні пенсій, це покривають лише самі громади. Якщо у парафії буде молодий, енергійний священник, якому є на що жити, це прямо простимулює і темпи переходів”, – підкреслив він.
