Сьогодні вшановують Вишгородську ікону Божої Матері, яку викрала й привласнила Росія.
Про це розповідають у ПЦУ.
Близько 1131 р. на одному з кораблів на шляху «з варяг до греків», можливо, з митрополитом Михаїлом до Києва прибуло дві ікони: Богородиці Одигітрії та Богородиці Милостивої. Ікона Одигітрії була розміщена у церкві Успіння Богородиці (Пирогощі) на Подолі. Ікона Богородиці Милостивої передана до Вишгорода і була розміщена в Дівочому монастирі — звідси і назва ікони «Вишгородська». Ікона зажила слави чудотворної, стала місцем масового паломництва. Згадка про ікону міститься у давньоруських літописах, окремих повістях і сказаннях.
Перебуваючи у храмі Вишгорода, ікона відразу прославилася чудесами. Юрій Долгорукий (син Володимира Мономаха) в 1155 р. вчергове завоював київський престол, а сина свого Андрія (князя Суздальського) посадив удільним князем у Вишгороді, призначивши його своїм наступником.
У 1155 р. він, як зазначено в літописі, «пішов від отця свого із Вишгорода до Суздаля без отчої волі. І взяв із Вишгорода ікону святої Богородиці, що її доправили з іконою Пирогощею із Цареграду в одному кораблі, і накував на неї більше тридцяти гривень золота, опріч срібла, і опріч каменя дорогого, і великого жемчугу…». За легендою, під час молитви княжичу явилася Пресвята Діва і веліла поставити ікону у Володимирі, а не в Суздалі, куди він направлявся. Оповідь про те, як Андрій, князь Суздальський, привласнив ікону Божої Матері, є у Радзивіллівському літописі. Близько 1156–1165 рр. ікона знаходилася в новозбудованій церкві Різдва Богородиці у Боголюбові, а після 1167 р. — у збудованому Успенському соборі в м. Володимирі-на-Клязьмі, яке стало центром князівства, у якому князь Андрій оголосив себе великим князем. Відтоді ікона стала відома як «Володимирська».
Після революції 1917 р. святиня була конфіскована більшовиками та експонувалася в Державному історичному музеї (1926–1930 рр.), а з 1930 р. у Третьяковській галереї. У 1989 р. знаходиться у відновленому храмі Святого Миколая в Толмачах.
У Вишгород Святиня повернулася 14 жовтня 2012 р. у списку, який створили монахині з Одеси.
Православна Церква України згідно з рішенням Священного Синоду від 21.08.2020 р. вилучила з церковного календаря зазначені 3 дні свят і встановила святкування на честь Вишгородської ікони Божої Матері в день пам’яті святого благовірного князя Київського Мстислава Володимировича — 15 квітня за новоюліанським календарем.
З метою гідного пошануванання однієї з видатних святинь Київської держави, ікони Божої Матері Вишгородської, на засіданні Священного Синоду ПЦУ від 14 липня 2024 р. за поданням керуючого Вишгородською єпархією архієпископа Вишгородського Агапіта Синодом встановлено додатковий день її шанування 14 жовтня.
