У спецоперації із захоплення Криму 2014 року брали участь священники Російської Православної Церкви і робили це на запрошення Міністерства оборони РФ.
Про це пише видання “Медуза” з посиланням на учасників анексії, передає Українська правда.
Пряма мова ветерана спецназу ГРУ, який брав участь в переговорах з українськими військовими: “Подзвонили і сказали: у нас ситуація в Криму, ти потрібен, приїжджай… Було прийнято рішення викликати з Пітера отця Димитрія (Василенкова, заступника голови відділу по взаємодії зі збройними силами та правоохоронними установами Санкт-Петербурзької єпархії, – ред.) – і ми з ним почали об’їжджати поки що ще українські військові частини”.
Він повідомив, що по військових частинах отець Димитрій ходив в оточенні так званих “козаків”, яких викликали з Красноярська спеціально заради цієї операції.
За словами співрозмовника видання, ворота частин відкривалися саме через священника. Він додав, що завданням максимум було домогтися мирного роззброєння частин.
Переговори велися з позиції сили, тому що кримські військові частини до того моменту вже були оточені російськими спецпідрозділами та проросійськими воєнізованими групами.
За словами співрозмовника видання, українські військові готові були розмовляти зі священником, оскільки були в тяжкому психологічному стані і не отримували чітких наказів з Києва.
Він додав, що допомагало і те, що з “козаками” і отцем Димитрієм ходили “два автоматники”.
Отець Димитрій визнав, що “був в Криму по лінії Міноборони”, але відмовився про це говорити, а успіх спецоперації пояснив “дивом Божим”, мовляв “Господь не допустив кровопролиття”.
Відзначається, що в своїй єпархії Димитрій Василенков веде роботу з козацтвом і активно допомагає силовикам: крім десятків відряджень на Кавказ і в Південну Осетію, протоієрей очолює парафії при Росгвардіі і ФСВП.
За даними “Медузи”, петербурзький протоієрей міг встигнути взяти участь в останніх двох тижнях переговорів, які тривали аж до 24 березня.
23 березня 2014 року Димитрій публікував на своїй сторінці “ВКонтакте” фотографії з озброєним чоловіком на тлі бронеавтомобіля “Тигр” з підписом: “У ввічливих людей – ввічливі духівники”. За словами співрозмовника видання серед так званих “переговорників” в Криму, фотографія зроблена на території української військової частини.
Також до спецоперації в Криму Західний військовий округ міг залучити і Олександра Назарова – помічника настоятеля петербурзького подвір’я монастиря Оптина пустинь. Він і Василенков разом працювали в Чечні: возили в республіку гуманітарну допомогу, окропляли святою водою особовий склад, освячували військову техніку і хрестили розвідників.
Назаров, як і Василенков, 2015 року був нагороджений орденом Дружби одним і тим же президентським указом, нібито “За роботу в Криму”. Згідно з даними перельотів, вони обидва летіли одним рейсом з Москви в Анапу 13 березня 2014 року.
Зазначається, що Василенков з Назаровим були не єдиними представниками РПЦ, які прибули з Росії, щоб взяти участь в кримській спецоперації. За словами співрозмовників видання, охочих було багато, тому що за це обіцяли нагороди, які у священнослужителів дуже високо цінуються.
Про участь російських священиків у переговорах з військовими частинами розповіли “Медузі” і співрозмовник серед ветеранів ЗС України, і архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, керівник Кримської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ), яка на час захоплення Криму була у складі УПЦ КП, і представник УПЦ КП Іван Катькало.
У переговорах з українськими військовими частинами брали участь і кримські священники РПЦ в Україні (УПЦ МП).
Співрозмовники видання називали зокрема настоятеля храму Феодорівської ікони Божої Матері батька Петра Чайковського і керівника військового відділу Сімферопольської і Кримської єпархії Димитрія Короткова.
За словами отця Климента, кримські священники РПЦвУ у військових частинах вели “ідеологічну підривну роботу”: говорили про любов і дружбу, про те, що військові не мають права стріляти, бо перед ними російські брати і на них виявиться їхня кров.
Климент зазначив, що такими речами священники “відверто схиляли солдатів до зради і деморалізували своїми проповідями українську армію”.
Також наголошується, що деякі кримські храми РПЦвУ в дні протистояння перетворювалися в казарми і навіть збройові склади для так званих “козацьких формувань”, які заходили з території Росії до Криму. Таких храмів називали мінімум 6.
