Священник Православної Церкви України з Нововолинська поділився ідеєю з духовенством, як причащати і сповідати вірян під час карантину.
Про це Віктор Мартиненко написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє РІСУ з посиланням на ІА “Конкурент”.
“По-перше: після контакту з хворим священник стає контактною особою – несе потенційну небезпеку поширення вірусу і мусить два тижні перебувати на обсервацїї. Таким чином виходить, що священник одноразового використання. По-друге: про захисні костюми і спеціальні засоби у наших умовах годі й говорити – їх бракує навіть для медиків. До того ж вони дуже не дешеві. По-третє: навіть за умови використання захисних засобів допуску в інфекційні стаціонари не буде. Відтак, впевнений, треба про то думати вже, ібо время близко! Можливі заклики йти так і причащати, покладаючись на віру і пастирський обов’язок, відразу відкидаю! Бо вважаю це не проявом віри, а спробою самогубства і потенційним замахом на вбивство своїх домашніх”, – написав священнослужитель.
Отець Віктор Мартиненко пропонує у випадках крайньої потреби причастя інфекційних хворих запровадити практику, коли священник передає Святі Дари хворому, а той з благоговінням і побожністю причащається самостійно або ж з допомогою людей, що здійснюють догляд за ним. За необхідності сповіді – її можна здійснити за допомогою засобів комунікації.
“Практика самостійного причастя мала місце в історії: згадаймо древній звичай, коли диякони розносили Св. Дари по домах тим, хто з поважної причини не міг бути на Літургії. З новіших часів згадується свідчення з житія святого праведного Іоанна Руського сповідника – перед кончиною священник передав йому Св. Дари, сховані у яблуці. Подібну практику мала катакомбна Церква в часи гонінь ХХ ст. Постає друге питання: як технічно це зробити, щоб уникнути втрати якнайменшої частиці Святих Дарів під час передачі через персонал чи необережне поводження самого хворого? Наші дароносиці для цього не підходять. Щось на кшталт зіп-пакетиків – теж не варіант через неможливість не лишити там крихт і проблему з утилізацією. Моя пропозиція: використати оболонки капсул – такі, як фасуються ліки, бади чи вітаміни. Священник, помістивши маленьку частку запасних Святих Дарів у капсулу, передає Їх причаснику у зіп-пакетику безпосередньо через персонал лікарні або осіб, що доглядають хворого вдома. Після споживання, пакетик із заходами безпеки повертається священнику для утилізації згідно з церковною практикою”, – пояснив священник.
До слова, Віктор Мартиненко став першим священником на Волині, який покинув РПЦвУ (УПЦ МП) і приєднався до кліру ПЦУ.
