11 лютого у Києві відбудеться пленарне засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому розглядатиметься справа за конституційним поданням 49 народних депутатів України (переважно від опозиції) стосовно відповідності Конституції України закону України про назви релігійних організацій, що мають керівний центр на території держави-окупанта (Росії).
Про це повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на Еvents.ukrinform.com.
Йдеться про судове провадження стосовно Закону України “Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України”.
Група депутатів, в основному колишніх регіоналів, звернулася до суду, щоб унеможливити перейменування “УПЦ МП”, яка має головний керівний центр у Росії.
Більш відповідною її суті назвою є РПЦ в Україні (РПЦвУ).
Зокрема, за чинним статутом РПЦвУ, ця Церква:
- “є самокерованою частиною Руської Православної Церкви” (розділ 1, п. 5);
- зобов’язується “зберігати… канонічну єдність з Руською Православною Церквою”;
- здійснює “нагляд за впровадженням у своєму житті рішень Соборів Руської Православної Церкви” (розділ 2, п. 6);
- Собор єпіскопів РПЦвУ “діє на підставі… постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви” (розділ 3, п. 5);
- обраний предстоятель РПЦвУ представляється “Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти” (розділ 5, п. 16);
- обраний предстоятель РПЦвУ також “благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі” (розділ 5, п. 2), а його ім’я “підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі” (розділ 5, п. 5);
- сам же глава РПЦвУ “є постійним членом Священного Синода Руської Православної Церкви “(розділ 5, п. 8).
Ухвалене в Москві у листопаді 2017 р. Архієрейським Собором РПЦ визначення “Про внесення змін і доповнень до Статуту Руської Православної Церкви та інші документи Руської Православної Церкви” ще більше обмежує незалежність РПЦвУ навіть в межах РПЦ.
Зокрема:
- статут РПЦвУ тепер “затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі”;
- “рішення про утворення або скасування єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором [РПЦ]”;
- “рішення Помісного і Архієрейського Соборів [РПЦ] є обов’язковими для Української Православної Церкви”;
- РПЦвУ “отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі”;
- “суд Архієрейського Собору [РПЦ] є церковним судом вищої інстанції для Української Православної Церкви” і т.д.
