Можливо друге в історії археологічне підтвердження того, що в давнину існувала страта через розп’яття, виявили в італійському містечку Гавелло. На поховання вбитої близько 2 тисяч років тому людини ще у 2007 році натрапили будівельники, які прокладали трубопровід, пише “Фома в Україні”.
Археологи провели розкопки і перемістили останки до лабораторії.
Цієї весни у виданні «Archaeological and Anthropological Sciences» були опубліковані результати досліджень. На думку вчених, можливо, чоловік був страчений через розп’яття. Останки належать чоловікові, страченому в I столітті нашої ери, він міг бути рабом або бранцем із сусідніх з Італією регіонів, припускають фахівці.
Хоча останки збереглися в дуже поганому вигляді, археологам вдалося відновити отвір від цвяха до правої п’яткової кістки, що вказує на розп’яття. При цьому, стопа була пробита не фронтально, а збоку. Погана збереженість кісток рук не дозволила вченим виявити характерні травми на зап’ястях.
Передбачається, що руки могли бути зафіксовані і мотузкою, а не цвяхами – вважається, що такий спосіб був також широко поширений і не змінював результат страти: розп’ятий так само гине від задухи.
«Цінність нашого відкриття в тому, що це друга подібна знахідка в історії, – розповіла одна з авторів дослідження, антрополог Урсула Тун Гогенштейн. – Загальновідомо, що такий жорстокий спосіб страти довгий час застосовувався і вдосконалювався римлянами, проте археологам завжди було складно виявити загиблих на хресті – пошкоджені кістки погано зберігаються і, як наслідок, виникають труднощі в ідентифікації травм».
Перший матеріальний доказ розп’яття, який і не піддається сумнівам, було знайдено у 1968 році у Єрусалимі, під час розкопок великого єврейського кладовища епохи Другого храму (II століття до Н. Х. – 70 рік за Н. Х.) у районі Гіват-ха-Мивтар.
