Українська Православна Церква Московського Патріархату готує ідеологічне обґрунтування закликів до дестабілізації ситуації в Україні.
Таку думку висловив у коментарі Укрінформу директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, релігієзнавець кандидат політичних наук, доцент Андрій Юраш, передає РІСУ.
“Формально буде ідеологія захисту прав канонічної Церкви, захисту вірян. Насправді (і про це є в сьогоднішніх документах архієрейського Собору та в попередніх заявах керуючого справами) є відсилання до так званої соціальної концепції Російської Церкви і Української Православної Церкви, де є теза про можливість застосування насильницьких дій у випадку, коли, мовляв, держава застосовує якісь заходи, які не вкладаються в межі канонічного поля. Отже, в цій ситуації виходить, що Московський Патріархат готує ідеологічне обґрунтування для того, щоб закликати до заходів непокори, до дестабілізації ситуації”, – зазначив він.
Експерт зауважив, що представники УПЦ МП не шукають компромісу та не бажають ставати на шлях порозуміння.
“Для того, щоб насправді унеможливити вільну, демократичну розмову між єпископатом і президентом держави, і була артикульована вимога “тільки на нашій території”… Ця вимога є свідомим, зрежисованим методом того, щоб мати підставу не прийняти базову президентську умову такої зустрічі, піти у свідому конфронтацію. І вже на базі цієї конфронтації потім розгортати будь-які інші моделі, які можуть мати в собі елементи непорозуміння і конфліктності”, – вважає Юраш.
За його словами, наразі спостерігається “перетворення УПЦ (Московського Патріархату. – ред.) в абсолютно відвертий політичний інструмент впливу РФ на ситуацію в ширшому суспільному контексті України”.
“Щодо розриву євхаристійного єднання з Константинополем, то це абсолютно прогнозований крок, УПЦ МП є невіддільною частиною Російської Церкви, тому вже 15 жовтня були ухвалені відповідні рішення з боку Москви, і, відповідно, в такому ж контексті це підтвердила саме українська частина Російської Церкви”, – додав релігієзнавець.