Патріарх Філарет мав би подякувати Вселенському Патріарху за щиру допомогу в організації Об’єднавчого собору 15 грудня, який не зміг скликати сам у жовтні, а натомість все ускладнює.
Таку думку висловив релігієзнавець Юрій Чорноморець у коментарі до слів почесного Патріарха.
Нижче наводимо публікацію у повному обсязі.
1. Раз є почесний Патріарх – це ще не значить, що є Патріархат.
2. ПЦУ дано статус автокефальної Церкви, предстоятель якої – митрополит і носить титул Київського митрополита. Дай Боже, щоб у такому статусі визнали інші помісні Церкви, окрім Константинопольського Патріархату, про свій Патріархат говорити ще рано. Не раніше років п’яти треба, щоб пройшло. І взагалі – навіщо Патріархат? Нам потрібна визнана автокефалія та єдність, а не пишні титули для предстоятелів.
3. Наявність двох Київських єпископів і так все утруднює. Тому ще й претендувати на реальне предстоятельство після відмови від предстоятельства – ну це взагалі повний канонічний безпредел. Скоріше Янукович – легітимний президент, ніж почесний Патріарх – Патріарх як Предстоятель.
4. Рухатися в управлінні Церквою треба не у бік зміцнення Синоду як митрополитбюро, а у бік частішого скликання Архієрейського собору і вирішення максимального числа питань саме на ньому. Спілкування єпископів – велика річ.
5. Якщо Патріарх Філарет хотів співслужити із митрополитом Епіфанієм, але не хотів ставати на друге місце – треба було їхати у Стамбул, служити на Фанарі із Вселенським, і один би став з одного боку, інший – з іншого, а перше місце було б за Всесвятішим Варфоломієм.
6. Собор, який відбувся 15.12.19, був Собором українського православ’я, Томос наданий українському православ’ю. А головував на Соборі представник Вселенського Патріарха, а не п.Філарет тому що самі українські єпископи про це попросили. Якби у когось було менше гордості і глупості, то треба було після реабілітації 11.10.19 збиратися самим – і як очікував, що зберуться 14.10, в крайньому разі 19.10, виберуть Предстоятеля самі, керівні органи оберуть і тому подібне. Все це елементарна була річ все зробити і дати грекам все готове, вони були готові все схвалити. Ні, чомусь тягнули, говорили вселенському – Ви скличте, у нас не виходить, а потім замість “дякуємо за допомогу у відповідь на наші прохання!” – “це був Собор Константинопольського Патріархату”. Боже, як це низько і підло по відношенню до Вселенського Православ’я, яке щиро допомогло.
7. Розповіді про те, що хтось когось не поважає, мало зустрічається із почесним Патріархом і тому подібне – повна неправда. Усі були на 90-річчі, і культ особистості п.Філарета зашкалював ще більше, ніж завжди. І усі – усі до одного – були готові й далі підтримувати цей культ і постійне пошанування. Розповіді, що хтось від нього відвернувся – це просто маніпуляція, як і все інше.
8. Молодій команді треба побільше працювати над демонстрацією єдності Церкви.
Нагадаємо, 8 травня стало відомо, що почесний Патріарх ПЦУ Філарет розіслав архієпископам запрошення на “урочисте молитовне спілкування” в пам’ять про священномученика Макарія на бланках Української Православної Церкви Київського Патріархату.
У коментарі журналістам він заявив, що Київський Патріархат не ліквідований. Також Філарет допускає розкол ПЦУ.
Однак у Мережі було опубліковано документ, який підтверджує ліквідацію УПЦ КП з підписом Філарета.
Керівник Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України Андрій Юраш наголосив, що будь-які розмови про УПЦ КП можливі лише в минулому часі.
Своєю чергою Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній застерігає, що повернення КП загрожує втратою Томосу. А це, зазначають експерти, стане неабияким подарунком для Росії і РПЦвУ.
На ситуацію відреагували віряни і церковні активісти з групи “10 тез”, які почали збирати підписи під зверненням до єпископату та духовенства ПЦУ із закликом захистити помісну Церкву.
Чернівецька та Хмельницька єпархії вже висловили підтримку єдності ПЦУ на чолі з Епіфанієм.
