Релігієзнавець Юрій Чорноморець прокоментував закиди у бік ПЦУ про те, що хвороба владики Філарета – лише вигадка з метою уникнути відповідальності за вчинки владики, спрямовані проти помісної Церкви, як наприклад, його інтерв’ю російським ЗМІ.
Зокрема, у публікації на Facebook Чорноморець повідомив про “перші ластівки”, які вказали йому на неминучі проблеми зі здоров’ям Філарета.
Нижче наводимо думку експерта у повному обсязі.
Оскільки пішли різні оцінки щодо здоров’я п.Філарета і о.Кирило Говорун написав, що словами про хворобу ПЦУ намагається применшити відповідальність п.Ф., скажу наступне.
1. Я був критиком властолюбства Філарета номер 1, особливо в 2014 році, коли п.Ф. заявив, що навіть і Христу не поступився б. В цілому потім п.Ф-та його соратники виправдовували, що це було провокативне питання, він знає, що Глава Церкви – Ісус Христос, але мені все стало ясно. Властолюбство – максимально можливе. Корінь цього – гордість.
2. Також важливим фактором була жага помсти, про що він сам мені й казав – помсти за поразку на виборах патріарха Московського. У відповідному настрої делегатів винуватив особисто м. (потім – патріарха) Олексія та м.Володимира – як управділами вони мали великий вплив на настрої єпископів.
3. Пам’ять його завжди була просто геніальна. Він міг тиждень їздити по країні, а потім детально розповідати, з ким його вперше познайомили, про що була розмова і так далі.
4. Разом із тим, він дуже слабо пам’ятав 1960-1970-ті роки – це мене дуже насторожило. Оскільки я доглядав за трьома старими людьми у своїй практиці, і провали у пам’яті – цілком зрозумілий дзвінок.
5. П.Ф. мав кілька операцій, в тому числі на серці, а це теж означало, що рано чи пізно старечі проблеми настануть, тут є прямий зв’язок (із переломами шийки бедра, але чи були такі переломи, не знаю).
6. Одразу після отримання Томосу мені було помітно, що його тип розмови і мислення зазнали деяких змін, які просто червоними сигналами для мене виступили. Я одразу попередив його оточення, що можете мати хвору людину через усі ці стреси, і передбачив, що хвороба стане помітною або безпосередньо перед ювілеєм, або на ньому, або відразу після. Мене завірили, що все буде добре. Але вийшло саме так, як я говорив. Просто у мене був досвід щоденного спостерження за людьми похилого віку, що входили у кризу, а у них не було.
7. Не бувшим представникам УПЦ МП (чи діючим РПЦ чи чого там ще навіть не знаю) звинувачувати ПЦУ в маніпуляціях. По-перше, УПЦ КП ніколи не сказала, що м. Володимир хворіє, а УПЦ МП робить вигляд що все нормально при очевидних проблемах. Було багато підстав розкритикувати “маніпуляції”, але при цьому ніхто нічого не сказав, а навпаки, всебічно підтримували. По-друге, не слід усіх підозрювати у тому, що хтось щось не так говорить, робить чи оцінює, бо подвійне дно є не усіх.
8. Відхід п.Ф. у власну секту – явище позитивне, але Бог бачить, що ніхто цього не хотів (окрім, очевидно, самого о.Кирила).
9. Для більшої об’єктивності суджень необхідно не спостерігати ззовні, якщо називаєшся українським православним християнином, а входити у процеси та спостерегігати зсередини. Тоді 90% підстав для критики просто б пропали.
