Минулі вихідні стали винятково плідними на знакові події: дві з них відбулися в міжнародному вимірі з проблематики міжправославних взаємин і обидві сталися у французькій столиці – Парижі.
Таку думку у публікації на Facebook висловив директор Департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш.
Нижче наводимо допис експерта.
По-перше, в суботу з‘ізд Російської православної архієпископії у Західній Європі, яка перебувала до цього в адміністративно-канонічному підпорядкуванні Константинопольського (Вселенського) Патріархату, відмовився підтримати легітимний, відповідний до статуту перехід під юрисдикцію Московського Патріархату. Лише два з близько двох десятків промовців підтримали однозначно цю ідею. Тобто, ще один бліц-криг РПЦ, який мав стати однією з форм відповіді на активну політику Вселенського Патріархату, виявився неуспішним.
По-друге, в неділю у паризькому катедральному соборі Вселенського Патріархату Святого Стефана відбулося служіння, яке засвідчило, що українська православна складова міжправославних взаємин стає все впливовішою та активнішою, перетворюючись з об‘єктного фактору на чинник суб‘єктний, який сам модерує і визначає ситуацію, у міжнародному масштабі у тому числі.
Маю на увазі, що Архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ Євстратій Зоря (архієпископ Чернігівський) у присутності глави Гальськоі митрополії Константинопольського Патріархату митрополита Еммануіла (Адамакіса) та в співслужінні з кліром собору відправив Божественну літургію, по закінченні якої в офіційних виступах обидва ієрархи відзначили виняткову суть процесів, які зараз реалізуються у релігійній площині.
Аналізуючи обидва факти, можемо однозначно стверджувати: Україна поступово, але неухильно зміцнює свої позиції у стосунках з іншими православними церквами, а Москва, натомість, прагнучи розколоти структури, які належать до Вселенського Патріархату, не може досягнути результату, який стратегічно для себе окреслює.
“Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає”: Євангеліє від Матфея, 13 : 9
