Очільникові РПЦ Кирилу залишився один крок до публічного визнання подяки Сталіну за відтворення Московської Патріархії.
Таку думку висловив у Facebook російський журналіст і політолог Олександр Морозов. Наводимо нижче публікацію автора.
25 років тому, коли я став писати про Церкву для “Незалежної газети” не тільки РПЦЗ, але і все ядро РПЦ МП було антибільшовицьким за поглядами. Йшла боротьба навколо “сергіанства”: чи припустимий був той компроміс із владою, на який пішов митрополит Сергій (Страгородський), чи він завдав непоправної шкоди.
Консервативне ядро московського священства входило до братства Всемилостивого Спаса. До нього входили найавторитетніші настоятелі й у ставленні до більшовизму вони мало чим відрізнялися від священників РПЦЗ. “Сергіанство” вони сприймали як важку проблему, що дісталася їм ходом історії. Щоправда, на відміну від “емігрантської церкви”, вони не могли його з легкістю відкинути, вони були і хрещені, і висвячені єпископатом РПЦ МП.
Але канонічна лояльність поєднувалася у них з послідовним антибільшовизмом. Сталін був для них чудовиськом, винищувачем священства і народним горем. Однак, починаючи від 2000 року, багато хто з них “спокусилися Путіним”. Оскільки “антихрист” прийшов, щоб зображати із себе “все для усіх”, то у нього і дача згоріла, а натільний хрестик зберігся на попелищі. І там, де для лібералів він представлявся “ефективним менеджером” подальших реформ, там же Тихону Шевкунову він представлявся світочем консервативного повороту до єдності нації.
Через 20 років після цього Сергій Пугачов, який був колись головним гаманцем, що зв’язував ранній “путінський Кремль” і Патріархію, вже виїхавши до Франції після розгрому свого бізнесу, відповів на запитання Жанни Немцової в інтерв’ю для DW: “Так чи вірить Путін в Бога? ” – “Ні, звичайно, Путін не вірить в Бога, в тому сенсі, в якому взагалі люди вірять в Бога”.
… І ось тепер, через 25 років, і Тихон, і Іларіон, і всі ці старі московські настоятелі повинні будуть випити “чашу ганьби” до самого дна. Визнати, що Сталін “незважаючи на важкі роки”, був мудрий.
Добре, що напередодні цієї остаточної ревізії Господь так управив, що слідом за Константинополем РПЦ МП розірвала вже відносини і з Олександрійським Патріархатом і рухається до повного “сталінського суверенітету” від вутлих уявлень про “автокефалію”.
Не сумніваюся в тому, що Патріарх Кирило, будучи повним опортуністом, ось-ось подякує Богові за пакт Молотова-Ріббентропа.
