Усього за два весняні місяці РПЦвУ дестабілізувала обстановку і реалізувала в Україні стільки успішних антидержавних акцій, скільки не змогла провести жодна силова структура РФ, пише військово-плітичний оглядач Олександр Коваленко у статті на сайті Одеський кур’єр.

Грубе і демонстративне порушення представниками РПЦвУ карантину в Україні в черговий раз продемонструвало, що ця організація не зацікавлена ​​не тільки в благополуччі нашої країни, але і її громадян. Хоча, якщо по правді, то коли вона була в цьому зацікавлена?

Будучи філією РПЦ, по суті, силової структури РФ, яка виконує функції психологічного впливу на народні маси, вона і виконує відповідні диверсійні функції в Україні. Хоча, проведення релігійних ритуалів на Вербну неділю та Великдень за участю прихожан, я б більше кваліфікував як терористичний акт.

Але після того як про’кт “Вербна неділя” і “Великдень” завершилися (а наслідки від них ще себе в повній мірі не проявили) ніхто і не думав брати паузу і РПЦвУ починає тут же реалізовувати новий сценарій. Сценарій, за яким вона виставляє себе гнаною і такою, що піддається дискримінації українською владою.

Так, напередодні спікер РПЦвУ митрополит Климент (Вечеря) заявив про численні звернення від єпархій та монастирів до влади з проханням надати посилену охорону і захистити святині. Викликано це було тим, що останнім часом по всій Україні спостерігаються спонтанні загоряння прихрамових сараїв. Одну з таких пожеж я не так давно описував у своєму матеріалі. “Навіщо горять” храми “РПЦвУ в Одесі”.

Справа в тому, що в моїх очах поведінка РПЦвУ і справді вже не просто несе якийсь асоціальний і антидержавний характер, але все більше викликає асоціативність з терористичною групою. Адже те, з яким розпачем і завзяттям вони закликали людей йти до храмів у період карантину, навіть не дивлячись на те, що саме категорія священнослужителів РПЦвУ була однією з наймасовіших за поширенням COVID-19, яскраво демонструє, на які жертви вони готові йти заради досягнення поставлених цілей. Православні шахіди?

І більш ніж упевнений, що без тіні сумніву вони готові жертвувати сараями і не тільки ними, заради яскравої картинки і створення контексту. Гнана церква, яка просить захисту у держави і, зрозуміло, яка цього захисту не отримає, що цілком передбачувано. І діючи за цим, цілком передбачуваним планом, будуть ще пожежі та розбійні напади деяких радикалів на представників РПЦвУ.

До речі, до теми радикалів. Я чимало своїх матеріалів присвятив тому, що багато націоналістичних і радикальні організації фінансуються з Росії і курируються по лінії ФСБ-СВР. А тому, так само не здивуюся, що якщо напади на представників РПЦвУ і матимуть місце, то нескладно буде виявити ​​їхній зв’язок з російськими контактами, а можливо і виявляти там нічого не потрібно буде – адже хлопці виявляться вже давно нам знайомими.

Таким чином, РПЦвУ краще за будь-яку силову структуру реалізувала в Україні цієї весни цілий комплекс заходів, що складається з:

– провокація напередодні прибуття першої групи евакуйованих українців, з поширенням наративів про те, що ці люди загроза всім оточуючим як носії смертельно небезпечного вірусу;

– повне нехтування карантином, тим самим демонстративне нівелювання указів і розпоряджень влади і де-факто нівелювання самої влади в принципі;

– террористичний акт на Вербну неділю та Великдень із закликами не боятися інфекції, яка в храмах не є небезпечною, з метою сприяти максимальному зараження парафіян;

– заклик про допомогу в Києво-Печерську лавру, аж до гуманітарної допомоги з Росії, що є пропагандистською акцією;

– створення видимості гонінь і утисків, що в підсумку може вилитися не тільки в гіпермасштабну інформаційну компанію проти України, але і стати каталізатором для масових акцій, під патронатом РПЦвУ.

І все це в найкоротші терміни реалізували люди-божі… Цікаво, вони в своїх храмах взагалі хоч моляться?

Comments are closed.