Через пандемію COVID-19 двері християнських храмів в більшості країн зачинилися. Грузія стала єдиною православною країною, де цього не сталося. Церква зберігає свій авторитет та продовжує впливати і на політику, і на суспільство, просуває консервативні погляди, проявляє нетерпимість до ЛГБТ і каже, що єдиновірна Росія грузинам ближча, ніж деякі західні цінності, пише Громадське.
Православна церква Грузії, найвпливовіший інститут країни, фактично відмовилася дотримуватися умов надзвичайного стану і не припиняла богослужіння навіть у дні карантину.
Така поведінка церкви розділила суспільство і викликала дискусію про те, чи стоїть грузинська православна церква поза законом. Крім того, впливові священнослужителі у своїх проповідях пригрозили, що не допустять вакцинації населення від коронавірусу вакциною, якої ще навіть не існує.
А один із впливових єпископів виступив проти втручання західних країн у справи Грузії і вимагає проведення референдуму з питання зовнішньополітичного курсу країни.
Із наближенням парламентських виборів, які відбудуться в жовтні, експерти очікують ще більшої активізації церкви в грузинській політиці та житті суспільства.
Служба в храмі Кашуеті, Тбілісі, червень 2020 року
Фото: Ніно Меманішвілі/JAMnews
Церква і коронавірус
Наприкінці березня, коли в країні було оголошено надзвичайний стан і комендантську годину, а їздити на особистих автомобілях було заборонено, машини священнослужителів це не зачепило — у них були спеціальні дозволи.
“Молитва особливо необхідна, коли людина в біді. Що робити зневіреним людям, якщо церква закрита через коронавірус?” — каже 64-річна Манана Кванталіані, яка ходить до церкви Святого Миколая кожні вихідні протягом 30 років.
Незважаючи на діабет і той факт, що вона перебуває в групі ризику, Манана продовжувала відвідувати всі служби під час надзвичайного стану.
“Про нас писали жахливі речі у Facebook. Що ми вбивці, що з’явиться “церковний кластер”, що всі ми заразимося. Так де цей кластер? Ніхто в церкві не може захворіти. Якщо у вас є віра, вірус вам не страшний”.
На щастя, прогнози і побоювання не виправдалися. Захворів священник і іподиакон, але масових заражень вдалося уникнути.
Однак рішення церкви не підкоритися загальним правилам було важливим в іншому сенсі — церква показала, що незважаючи на кілька гучних репутаційних скандалів, вона, як і раніше, залишається найвпливовішою силою в країні і її слово має вагу:
“Церква намагається відновити свій авторитет і впливати на маси, фактично об’єднати фанатичні й екстремістські сили, які в разі потреби протидіятимуть уряду, щоб було про що з ним торгуватися. Таким чином вони отримають більше вигоди”, — каже теолог Гіоргі Тігінашвілі.
Напередодні жовтневих виборів влада, на думку експертів, не має ні сил, ні бажання протистояти вірянам і консервативній частині суспільства.
“Практично держава відмовилася виконувати свою функцію. Правляча партія “Грузинська мрія” усвідомлює, що їй потрібна допомога церкви, і вона не може собі дозволити конфлікт із нею”, — зазначає політолог Гія Нодія.
Сильна, багата, впливова
Відродження Грузинської православної церкви почалося на початку 1990-х років, після того, як Грузія здобула незалежність, а релігія заповнила ідеологічний вакуум, створений розпадом Радянського Союзу. Згідно з переписом 2014 року, 83% громадян Грузії вважають себе православними християнами.
Сьогодні православна церква — одна з найбагатших і добре організованих структур у Грузії. Щорічно вона отримує близько 25 млн ларі (трохи більше $8 млн за поточним курсом) з центрального бюджету. А також володіє великою кількістю нерухомості — у власності патріархії перебуває понад 62,7 кв. км землі, що дорівнює площі міста Батумі.
Грузинську церкву очолює Синод з 47 єпископів; 41 із них провадить підприємницьку діяльність, клірики мають податкові та інші пільги, солідну власність.
Згідно з опитуванням, опублікованим Національно-демократичним інститутом США (NDI) 16 січня 2020 року, 66,3% респондентів повністю довіряють патріарху Грузії, а рейтинг церкви становить 50%. І це найнижчий показник порівняно з попередніми опитуваннями.
Останні два-три роки церква переживала важкий період — її постійно стрясали скандали. Річ у тім, що католикосу-патріарху Грузії Ілії II 87 років, і він часто хворіє, тому в церкві триває запекла боротьба за патріарший престол.
Першим скандалом стала т. зв. Справа про ціанід на початку 2017 року, за якою було заарештовано протоієрея Георгія Мамаладзе. Згідно з початковою версією слідства, він мав намір отруїти патріарха ціанідом натрію. Однак пізніше був засуджений за спробу отруїти секретаря-референта патріарха.
Це призвело до неконтрольованих процесів всередині церкви. Дійшло до того, що один із членів Синоду, владика Петро, публічно звинуватив самого патріарха у “педофілії”. Священнослужителі також публічно звинувачують один одного в корупції та “содомському гріху”.
“Нещодавні події серйозно зашкодили репутації церкви, вона неухильно погіршується, але поки що не настільки, щоб уряд на неї не зважав”, — вважає Гіоргі Тігінашвілі.
На його думку, пандемія коронавірусу, а також майбутні вибори — хороший привід для церкви довести, що вона все ще сильна і впливова і продовжує нарощувати активи: так, кілька тижнів тому парламент за ініціативою правлячої партії ухвалив закон про безоплатне передання кожній церкві і монастирю в країні 20 гектарів прилеглого лісового господарства.
“Таких подарунків буде ще багато до виборів. Нинішній уряд максимально використовуватиме всі ресурси, включно з підтримкою церкви, для утримання влади. І церква, звісно, не відмовиться від подарунків”, — каже Тігінашвілі.
