Релігієзнавець Віктор Єленський прокоментував законодавчу ініціативу члена фракції партії “Слуга народу” Галини Третьякової, запропоновану під гаслами боротьби з “сектами”, назвавши її погано замаскованим замахом на свободу совісті.
Серед іншого, експерт також висловив здивування, що питанням у релігійній сфері чогось займається голова комітету ВР з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів.
“Звісно, ветерани російсько-української війни, третина з яких не працевлаштована, а кожний сьомий стикається з проблемами при отриманні меддопомоги, просто таки змучилися без закону про деструктивні культи”, – саркастично зауважив Єленський.
Нижче наводимо аргументи епсперта проти законопроєкту Третьякової, опубліковані Єленським у Facebook.
Чому це не працюватиме?
Тому, що жодна спроба законодавчо покарати деструктивну/тоталітарну/погану релігію неодмінно вдарить по всіх інших.
От як окреслював “тоталітарні секти” законопроект великих попередників Г.М.Третьякової – депутатів Рибакова і Лук’янчука (не менш яскравих, між іншим, ніж вона персонажів): “Тоталітарна релігійна секта – релігійна організація діяльність якої спрямована на порушення прав і свобод громадян шляхом використання заходів небезпечного психологічного впливу; небезпечний психологічний вплив – психологічний вплив та інші маніпуляції з емоційно-вольовою сферою людини, з використанням емоційних та психологічних перенавантажень, стресів, індивідуальної схильності до навіюваності…”
Ну, просто приходь в перший-ліпший монастир, або на відчитку – вигнання бісів, або на нічні чування, або ж просто на проповідь про чудеса Спасителя і бери їх всіх теплими.
Чому це непотрібно?
Тому, що в Україні є правоохоронні органи і якщо ви бачите виразні зловживання з боку умовних Мунтяна чи Аделаджі, то треба застосовувати Кримінальний Кодекс, а не плодити закони, які в найкращому випадку будуть непрацюючими, а в найгіршому – стануть знаряддям боротьби з неправильними, на скромну думку влади, релігійними організаціями.
Яких ще законів треба, щоби покарати, наприклад, священнослужителя, котрий відкрито зриває воєнну мобілізацію? Чи закликає не дотримуватися карантинних заходів під час пандемії? Чи організовує недопущення вірних до їхнього ж храму? Чи обкладає вірних примусовими поборами? Чи влаштовує притони в молитовних спорудах?
На цьому б зосередити парламентський контроль, а не на “нейролінгвістичному програмуванні” про яке з таким апломбом розмірковує фахівець з авіаційних моторів Г.М.Третьякова і який профільними фахівцями найтолерантніше визначається як “псевдонауковий підхід”, а простіше – маячня.
Чому небезпечно?
Не тільки тому, що це погано замаскований замах на свободу совісті.
Років з десять тому в Україні як по команді здійнявся антисектантський вереск. Підступними сектантами, які затягують зашморг на шиї нашої безпорадної перед “деструктивними культами” країни, лякали не лише псевдовчені, але й спеціально навчені люди в погонах. І саме під цю трісканину створювалися воєнізовані загони при єпархіальних управліннях, по храмах сновигали російські емісари – майбутні військові злочинці, формувалися всі ці самооборони і “казакі”, а паства просто таки накачувалася войовничо антиукраїнською ідеологією.
Можу відповідально стверджувати, що антисектантська, а в Криму – антиісламська кампанії, були справжніми операціями прикриття. А от стверджувати, що цього разу це зовсім не так, не візьмуся.
І останнє. Судячи з її заяви, пані Третьякова розуміє під деструктивними релігійними організаціями такі, які сповідують доктрину, що суперечить національним інтересам держави.
Так от, під цю дефініцію стовідсотково підпадає одна релігійна організація, з якою нинішня влада наче б то і не свариться…
