«Обличчя української автокефалії», «церковний провідник», «духовний лідер нації», «герой України» – це все звання та титули Почесного Патріарха Філарета. Але це вже в минулому. Владика Філарет більше не є головним обличчям автокефалії, мало хто тепер його вважає своїм духовним провідником чи лідером нації, а звання героя України сприймається так само, як і у низки проросійських політичних діячів.

І винуватцем усіх цих бурхливих змін є ніхто інший, як сам Почесний Патріарх.

Про це йдеться у програмі «Детектор. Релігії» на You-tube-каналі DetectorUA, ведучим якої є релігієзнавець Дмитро Горєвой.

Минулий рік став вершиною кар’єри владики Філарета. Він досягнув свого – визнання автокефалії Української Церкви та отримання Томосу. Він не тільки пережив своїх конкурентів – Патріарха Олексія ІІ та митрополита Володимира Сабодана, але переміг анафему Російської Церкви.

Здавалося Господь допомагає йому відновлювати справедливість, доводити правоту тодішніх дій. Не вчини він демарш, зараз би був моральним авторитетом, як покійний кардинал Любомир Гузар.

Але Філарет продовжив боротьбу за владу, вплив, посади і титули. Патріарший куколь – білий головний убір з іконами янголів, став не просто частиною візуального образу, він став частиною сутності Філарета. Він вже не уявляє себе не патріархом. Він не вміє не керувати Церквою. Він ще з тієї епохи, коли керівників виносили лише вперед ногами. Відійти в бік, піти на заслужений відпочинок і подібно Кравчуку бути частим гостем усіляких почесних заходів чи телеефірів – явно не той сценарій, на який розраховував Філарет.

Він очолив боротьбу проти власного дітища – визнаної автокефальної Православної Церкви України, а також проти свого головного учня – митрополита Епіфанія.

Проте він не врахував найголовнішого – українського народу. Українці підтримували Філарета зовсім не через величність його постаті, розум чи харизму. Вони стояли за нього тільки тому, що він уособлював велику ідею – українську церковну незалежність. Щойно шляхи Філарета і церковної незалежності розійшлися, Почесний Патріарх втратив і народну підтримку.

Але що ж змусило його піти ва-банк, поставити на кону все, включно з репутацією та майбутнім некрологом? Відповіді дві: сам Філарет та його оточення. Вочевидь не будь почесний сам собою – амбітним церковним функціонером, для якого головне бути патріархом, при чому не важливо чого саме – його б демаршу не сталося.

Проте сам він не пішов би проти течії. Для такого рейду потрібна команда, яка вочевидь теж була зацікавлена у цьому церковному абордажі. Його матроси і старпоми давали йому лукаві поради, підкидали дрова у багаття гордині та нарцисизму, переконували його перетягнути усю церковну владу на себе, брехливо обіцяючи народну підтримку.

Для чого вони це робили? Вочевидь, маючи якійсь власні вигоди з цього. Хтось на цьому заробив, хтось задовільнив власні амбіції, а хтось звів рахунки з ворогами, використовуючи сивочолого старця.

Що буде далі з релігійним рухом Філарета?

Ні в канонічному, ні навіть в юридичному полі ніхто не вважає це новою УПЦ КП. Справжній Київський Патріархат об’єднався з УАПЦ та частиною УПЦ МП і створив єдину Православну Церкву України. І крапка. Не може бути двох Київських Патріархатів, один у фундаменті ПЦУ, а другий в її тарані.

До речі, на рахунок останнього. Владика Філарет тепер є частим гостем каналів Віктора Медведчука та російсьских федеральних ЗМІ. Про його так звану боротьбу пишуть російські та проросійські церковні медіа. За тональністю повідомлень видно, що вони йому співчувають та щиро за нього вболівають. Хоча буквально до отримання Томосу він був для них ворог номер один. Така дивна, здавалося би, зміна поведінки цілком зрозуміла: Філарет – тактичний союзник Москви у війні проти Української Церкви.

Проте, що ж буде з єпископами, яких насвятив Філарет? Питання складне і неоднозначне. З одного боку, в ПЦУ їх попередили, що вони не зможуть доєднатися до її лав. Зробили це, так би мовити, у педагогічних цілях, щоби ніхто з шахраїв та пройдох не хотів обманом через Філарета стати канонічним єпископом, перейшовши потім до ПЦУ.

Але цілковито відмовляти архієреям у канонічності Філарета теж не вийде. Заяви про те, що висвячені єпископи всупереч і без дозволу Синоду є недійсними – це пастка і для самої ПЦУ. Річ у тім, що Філарет таким самим чином, як і зараз, у 90-ті роки створив саму УПЦ КП. Він відділився від РПЦ та разом з іншими архієреями нависвячував новий єпископат.

Формально за канонічним правом для висвячення нового архієрея потрібно мінімум два, а краще три інших єпископа. У 90-ті року у Філарета був єпископ Яків (Панчук). Рік тому для хіротоній він задіяв митрополита Білгородського Іоасафа та його вікарія єпископа Валуйського Петра. Фактично усі нові єрархи групи Філарета висвячені ним разом з двома росіянами. Цікаво, чи може у такому разі Філарет претендувати, щоби його релігійна група вважалася «українською церквою»?

Теперішній релігійний проєкт Почесного Патріарха Філарета тримається лишень на його особистості і його колишніх заслугах. Цей проєкт котиться з гори, рухаючись за інерцією. Він перестане існувати разом з самим Філаретом, оскільки є його особистим авторським проєктом.

Хто би не зайняв його посаду після нього – він буде виглядати нікчемно. Філарету багато чого прощали, бо він багато чого зробив для постання визнаної автокефалії. Але навіть за Філаретом люди не пішли у його нову авантюру. І це при всіх рейтингах та довірі. То що ж тоді казати про того, хто наступним захоче приміряти титул Його Святості.

Патріарший куколь автоматично не робить людину шанованою, а її дії легітимними та визнаними. Примара влади та задоволення амбіцій – ось що чекає на того, хто наважиться проголосити себе наступним патріархом Київським.

В незалежності від хіротонії та церковного походження, він назавжди стане нерукопожатним у середовищі канонічних єпископів. Він більше ніколи не зможе повернутися до нормального церковного життя.

Ось що буває коли посада стає самоціллю. Коли влада є найголовнішою цінністю, а безпринципність найважливішою чеснотою. Спокуси захоплюють різних людей, в незалежності від того, скільки тобі років, які звання ти маєш, чи які головні убори вдягаєш.

Дивіться програму «Детектор. Релігії» щотижня на YouTube-каналі DetectorUA.

Comments are closed.