Тимчасову Угоду між Ватиканом і Китайською Народною Республікою пролонговано ще на два роки. Про це йдеться в комюніке, поширеному пресслужбою Ватикану сьогодні, тобто в день, коли мала завершитися його дія, повідомляє Vatican News.
«Святий Престол, вважаючи що початок застосування згаданої Угоди, що має фундаментальну церковну й душпастирську вартість, був позитивним, завдячуючи добрій комунікації та співпраці між сторонами в обумовленій сфері, має намір й надалі вести відкритий і конструктивний діалог задля сприяння життю Католицької Церкви та добру китайського народу», – читаємо в заяві.
Комюніке супроводжується розлогою статтею у ватиканському часописі L’Osservatore Romano, в якій пояснюються причини такого рішення. «Обидві сторони, – читаємо в ній, – оцінили різні аспекти її застосування та погодилися шляхом обміну вербальними нотами пролонгувати її дію на наступні два роки, до 22 жовтня 2022 року».
Головним завданням Угоди є «підтримати та сприяти звіщенню Євангелія» в Китаї, «відбудовуючи повну та видиму єдність Церкви». Питання призначення єпископів та єдності єпископів з Наступником святого Петра «має фундаментальну важливість у житті Церкви, як на місцевому, так і на вселенському рівні». Саме це дало натхнення переговорам та було в центрі приготування угоди, аби крок за кроком забезпечити «як єдність віри та сопричастя між єпископами, так і повноцінне служіння для добра католицької спільноти Китаю. Сьогодні вже, вперше після багатьох десятиріч, всі єпископи в Китаї перебувають у сопричасті з Єпископом Риму та, завдяки імплементації Угоди, більше не буде нелегітимних свячень».
У статті пояснюється, що Угода не розглядала «всі відкриті питання чи ситуації, що досі викликають стурбованість Церкви», але «виключно питання призначення єпископів». Цитуючи нещодавню доповідь Державного Секретаря кардинала П’єтро Пароліна під час конференції Папського Інституту Закордонних Місій у Мілані, стаття згадує і про те, що навколо події виникли деякі непорозуміння. Чимало з них з’явилися внаслідок приписування угоді «цілей, яких вона не має», або пов’язуючи її з «політичними питаннями, що не мають нічого спільного з Угодою».
Як повідомляла РП, Ватикан зазнав критики за угоду з Пекіном, яка призвела до підозр, чи не зайшов Ватикан занадто далеко у своєму “зближенні з Китаєм”, який стає все більш “суперечливим” у питаннях як зовнішньої, так і внутрішньої політики.
