17 лютого в Римо-Католицькій Церкві – Попільна Середа, початок Великого посту.
Як зазначає Credo, сучасні традиції Попільної Середи – це тільки залишки урочистих обрядів, які колись відправляв єпископ над привселюдними каяниками.
“Публічна покута полягала насамперед у виключенні з євхаристійної спільноти, а крім того, покутники мали виконувати вчинки на винагородження, такі як молитва, умертвлення, піст. Перед виключенням із церковної спільноти на покутників урочисто надягали покутне вбрання та посипали їм голови попелом. Потім єпископ виводив їх за церковну браму. Це “виключення покутників” було вражаючим обрядом, який для решти вірних становив серйозне картання. У пізніші часи Церква пом’якшила свою покутну дисципліну; покуту стали накладати приватно. Королі та імператори, наприклад, Карл Великий, босоніж ішли разом з іншими вірними по освячений попіл, і таким чином урочисто входили у період Великого Посту”, – зазначається в матеріалі.
У Попільну Середу, згідно з канонами 1251-1252 Кодексу канонічного права, вірні повинні утриматися від м’ясної їжі та дотримати строгого посту (три прийоми їжі упродовж дня, причому лише один – досита). Закон про утримання від м’яса стосується осіб старших 14 років, а закон про піст – повнолітніх аж до досягнення 60-го року життя. Канонічне право не накладає на вірних обов’язку участі в Євхаристії у цей день – хоч це поширена практика, від якої не варто відмовлятися без поважної причини.
Раніше повідомлялося, що Ватикан цьогоріч з огляду на пандемію вніс певні особливості в обряд Попільної Середи. Священник, поблагословивши попіл і покропивши його свяченою водою, звертається до присутніх, один лише раз вимовляючи формулу, приписану месалом: “Покайтеся і віруйте в Євангеліє” або “Пам’ятай, чоловіче, що ти є порохом і в порох обернешся”.
Далі, як зазначається в розпорядженні, “священик вмиває руки та одягає захисну маску, що закриває ніс і рот, а тоді накладає попіл на тих, які наближаються до нього, або, якщо це є слушним, сам підходить до тих, які стоять на своїх місцях”. Священик “бере попіл і посипає голову кожного, нічого не промовляючи”.
