У Єрусалимі пустили 2,5 тисячі людей до Храму Гробу Господнього, аби вони могли взяти участь в церемонії сходження Благодатного вогню, яке символізує собою Воскресіння Христове. Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Диво, яке стається щороку, за планом – Святе Світло зійшло у суботу після другої години дня у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Відбувалося дійство за карантинною програмою – кількість присутніх скоротили майже вчетверо. Чимало паломників з інших країн приїхати не змогли, хіба поодинокі священнослужбовці та офіційні делегації, які відправили Світло на батьківщину.
Із журналістів, які не проживають в Ізраїлі, на церемонію сходження вдалося потрапити лише “1+1” – і для нас це таке своєрідне Великоднє диво. Торік, коли пандемія тільки починалася, то присутніми могли бути лише пів сотні священнослужителів. Сьогодні майже не було тисняви, але було дуже багато радості людей, які бачили цю церемонію. І мали змогу в прямому сенсі торкнутися Святого Світла, яке символізує собою Воскресіння Христа та спасіння усіх померлих.
Храм Гробу Господнього в Єрусалимі – головне місце для християн усього світу, щороку саме тут чекають на сходження Святого Світла, зазвичай всередину пускають 9 тисяч людей, цього року – 2,5 тисячі.
У “доковідні” часи тут не бувало вільних місць, тепер кількість відвідувачів – приблизно така ж, як і охоронців правопорядку. Поліцейські кажуть, терористичну загрозу ніхто не скасовував, іще й на невеликому клаптику землі перемішалися релігії.
“Разом зі святом Пасхи відбувається свято Рамадан. Понад сто тисяч людей, які моляться, і це для поліції Ізраїлю дуже серйозна проблема, безпорядки, кидають каміння в поліцейських”, – зазначив речник Ізраїльської поліції Михайло Зінгерман.
Українські прочани та туристи цього року приїхати не змогли, але з невеликого скупчення людей знімальну групу “1+1” помічають глядачки ТСН. Ірина та Олена зараз живуть в Ізраїлі і місце біля храму почали займати ще за добу.
“Ми тут ночували, а ранком ми прийшли, бо тут же все перекрито”.
Раніше просили в Бога про перемогу у війні, тепер – іще й про перемогу над хворобою.
“Молитися за рідних, щоб були здорові. І щоб в Україні був також мир”.
Чверть на десяту ранку до воріт храму приставляють драбину. Відчиняти двері саме так – одна з непорушних традицій.
Абіб Джавад Джуда Аль-Хусені – хранитель ключів від храму, він дає всім доторкнутися до реліквії, яку його родина зберігає вже сотні років. Хизується, саме він проконтролює, аби ніхто не махлював зі Святим Світлом.
“О 12-й дня ми зайдемо всередину, переконаємося, що там немає вогню і потім зачинимо двері. І я їх запечатаю”.
За переказами, якщо Святе Світло не зійде, то це означатиме кінець світу. Те, що блага звістка близько, допомагають зрозуміти православні араби – вони танцюють. Так, це може здаватися дивним, але ці шалені танці – ще одна непорушна традиція. Після них розпочинається хресний хід – Гроб Господній із хоругвами обходять тричі.
Близької другої години дня патріарх заходить до кувуклії молитися, туди ж поближче підходять і пожежники. У храмі стає темно, це час для молитви, але глядачі з телефонами в руках бояться пропустити диво Великої суботи.
Сходить Благодатний вогонь. У руках людей єрусалимські свічки – 33 в пучечку – за кожен рік земного життя Спасителя. Тепер Святе Світло всюди. Цей вогонь розносять старим містом і розвозять літаками християнським світом, аби і там люди отримали цю звістку.
