Розслідування 2018 року довело, що в Німеччині в період з 1946 по 2014 рік представники католицького духовенства систематично ґвалтували неповнолітніх. Скандал не вщухає досі. Ватикан направив у Кельн комісію для розслідування нових випадків приховування сексуальних злочинів, а один із наближених до Папи Римського кардиналів, архієпископ Мюнхена і Фрайзінга Райнгард Маркс заявив про складання повноважень.

НВ розповідає, що відбувається в найбільшій християнській конфесії ФРН і як це впливає на репутацію католицької церкви.

Вчинок кардинала

4 червня 2021 року 67-річний Райнгард Маркс, глава архідієцезії Мюнхена і Фрайзінга, учасник Конклава, який обрав нинішнього Папу Римського, скликав пресконференцію, на якій оголосив, що залишає посаду. Вірніше, що подав прохання папі Франциску, залишивши за ним вирішальне слово.

Заяви Маркса не залишали сумнівів: про відставку найвпливовіший архієпископ ФРН думав давно. Новий скандал навколо педофілії в католицьких парафіях і спроб приховати кричущі факти ставив мюнхенського прелата у скрутне становище.

«За останні роки мені неодноразово ставили питання, які постійно крутилися у мене в голові і ставали викликом. Американський журналіст якось запитав мене під час розмови про кризу з сексуальним насильством в церкви: «Ваше преосвященство, це похитнуло вашу віру?» І я відповів: «Саме так і було!» — написав Маркс у пресрелізі.

У листі до Франциска він зазначає, що репутація єпископів як у церковних, так і в світських колах зараз у найнижчій точці. Причина цього, вважає Маркс, в тому, що ніхто не взяв на себе персональну відповідальність за страждання жертв сексуального насильства. Ігнорування цих людей було головною помилкою, вважає кардинал. «Одна з можливостей проявити готовність відповісти за це — моя відставка. Вчиняючи так, я, імовірно, зможу надіслати сигнал до нового початку, до нового пробудження церкви, і не тільки в Німеччині», — зауважив він.

«Я з великою повагою ставлюся до цього рішення. Своїм кроком кардинал Маркс хоче показати приклад і особисто взяти на себе відповідальність, яку церква повинна нести в зв’язку з випадками сексуального насильства і їх приховування. Дійсно, злочини виявили системні слабкості церкви, які вимагають системних заходів», — заявив нинішній керівник Конференції німецьких католицьких єпископів (змінив Маркса в 2020 році) Георг Бенцінг.

Місяць тому Маркс відмовився прийняти з рук президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра вищу державну нагороду — Великий Хрест заслуг. Представники жертв сексуального насильства висловлювали обурення запланованим нагородженням. Вони підкреслювали, що вшанування Маркса може відбутися, тільки якщо буде доведено, що він не винен у злочинах і не перешкоджав розслідуванню, писало видання Tagesspiegel. Кардинал написав Штайнмаєру, що серйозно сприймає критику.

Саме Маркс у 2018 році приніс офіційні вибачення за травми, завдані тисячам дітей у період з 1946 по 2014 рік. Розслідування довело, що щонайменше 3677 неповнолітніх (переважно хлопчики) стали об’єктами сексуального насильства.

«Занадто довго ми в церкві відверталися, заперечували, приховували і не хотіли, щоб це було правдою», — говорив Маркс.

«Брати в тумані»

Розслідування 2018 року виявило жахливі факти. Більше половини постраждалих не досягли 13-річчя; кожен шостий епізод наруги був спробою зґвалтування; тільки 30% жертв розповідали кому-небудь про те, що трапилося; кожен п’ятий з опитаних потерпілих здійснював спробу суїциду.

Тисячі задокументованих випадків насильства — лише мала частина того, що відбувалося в католицьких парафіях після Другої світової війни, стверджував професор Гаральд Дрессінг, координатор дослідження з Університету Мангейма. За його словами, багато церковних архівів, які могли б свідчити про сексуальні злочини, були згодом змінені або переписані.

Наступні події підтвердили його правоту. Більш того, коригування архівів, якщо вірити новим фактам, тривало.

У лютому 2019 року кардинал Маркс заявив, що католицька церква знищує файли з інформацією про сексуальне насильство над дітьми, мотивуючи це так званою папською таємницею, запровадженою Бенедиктом XVI після педофільських скандалів початку століття. За наполяганням Маркса та інших впливових прелатів Франциск зняв гриф конфіденційності з будь-яких справ, що стосуються сексуальних зловживань.

На той час у ФРН набирало обертів нове розслідування. Криміналіст Бйорн Герке та інші експерти адвокатської контори з Кельна вивчили тисячі сторінок документації місцевої архідієцезії. Робота охоплювала період з 1975 по 2018 роки, і йшлося в ній про сотні обвинувачених і не менше 500 випадків жорстокого поводження або сексуального насильства над дітьми, повідомляла Німецька хвиля.

На пресконференції 18 березня 2021 року юрист розповів про існування секретних досьє — документів, що зберігалися окремо від особистих справ священнослужителів. Архів кардинала Йоахіма Майснера, який з 1988 по 2014 роки був архієпископом Кельна, називався «Брати в тумані». Так самі німецькі єпископи називали викритих у гріхах священнослужителів.

І Майснер, і його попередник Йозеф Геффнер захищали священників, підозрюваних у непристойній поведінці, що підтверджено документально, заявив Герке. Вони нехтували своїми обов’язками зі встановлення істини, оповіщення поліції і покарання винних. Про захист жертв сексуального насильства навіть не йшлося, обурювався юрист.

Його звіт був переданий нинішньому архієпископу Кельна, кардиналу Райнеру Марія Велькі, хоча той сам перебував під вогнем критики у зв’язку з тим, що не почав розслідування проти одного літнього священника, який у секретному архіві фігурував як «святий отець О.» Цей самий О. був духовним ментором майбутнього кардинала.

Поява нових фактів супроводжувалася акціями протесту, які в Кельні, «столиці карнавалів», мали незвичайний характер. Так, біля Кельнського собору з’явилися ляльки, що висміювали священників-педофілів і керівників церкви, які закривали на те, що відбувається очі.

Після публікації звіту Герке двоє високопоставлених священників у Кельні були відсторонені від служіння.

Багато хто в Німеччині вимагає провести незалежне юридичне розслідування, ініційоване державними структурами.

28 травня папський нунцій у ФРН Нікола Етерович повідомив, що за розпорядженням Франциска до Кельна і Гамбурга вирушає спеціальна комісія, яка «в комплексі розгляне ситуацію і можливі помилки архієпископів».

Вихід

Занепокоєння понтифіка і римської курії зрозуміти можна. За даними на грудень 2019 року, католиками назвали себе 22,6 млн німців, що перевищує 27% населення країни. Це одна з найбільших в світі конґрегацій і одна з найбагатших. Зарплати навіть парафіяльних священиків становлять не менше 4 тис. євро на місяць.

Саме в 2010 році, коли вперше заговорили про секс-скандал, у Німеччині намітилася тенденція скорочення числа прихильників католицизму.

У цій країні церковний податок збирає держава, тому факт виходу з церкви оформлюють в адміністративному суді. У Кельні зазвичай на місяць надходить близько 600 подібних заявок від представників різних конфесій (тобто не тільки католиків). Але з квітня, після публікації звіту Герке, через великий потік охочих покинути лоно католицької церкви стали приймати до 1500 заяв на місяць, писала Німецька хвиля.

Comments are closed.