Монастирський комплекс Райчіца розташований у мальовничій частині Північної Македонії, за декілька кілометрів від кордону з Албанією. Члени релігійної громади проводять більшу частину часу в молитві, але вони також віддані висококваліфікованому ремеслу: виготовленню складних єпископських головних уборів або митри, одного з символів Православної Церкви.
Про це розповідає Радіо Свобода.
Сестра Єфімія називає створені тут головні убори «нашими вінцями». Подібні митри носять єпископи східної православної, католицької та англіканської церков, а також православні патріархи.
Монахині використовують програмне забезпечення для створення митри. Найпоширеніший стиль митри у Православній Церкві базується на закритій імператорській короні пізньої Візантійської імперії. Кожен головний убір зазвичай прикрашений чотирма іконами із зображенням Ісуса, Марії, Івана Хрестителя і Святого Хреста.
За словами сестри Ефімії, митри з Північної Македонії носять єпископи і архієпископи в Росії, США, в Східній та Західній Європі, а також в Африці. Вона каже, що розкішний візантійський стиль високо цінується Грецькою православною церквою.
Черниці монастиря займаються виготовленням, дизайном, вишивкою та іншими прикрасами митр. «Це наша головна обітниця і велика частина нашого існування тут, в монастирі, – зазначає сестра Ефімія. – Ми створили більше ніж 1600 митр. Кожна з них унікальна, тому що в кожного єпископа свій стиль, свої запити, і ми намагаємося задовольнити їхні вимоги».
Усередині монастиря розташовані церкви Святого Георгія та Івана Бігорського. «Храм нашого покровителя, Святого Георгія, був побудований в 1835 році, але він був побудований на фундаменті церкви 16 століття, яка також була присвячена святому Георгію», – пояснює сестра Ефімія.
Комплекс включає в себе чотири окремих монастирі, в яких проживає близько 40 ченців, із загального числа близько 200 в Північній Македонії.
Македонська православна церква – найбільша християнська конфесія в Північній Македонії. Вона незалежна від Сербської православної церкви з 1967 року. Незважаючи на популярність у Північній Македонії, Македонська православна церква не визнана іншими східними православними церквами.
Цей та інші монастирі були практично занедбані в комуністичну епоху в колишній Югославії, але відтоді вони частково відновили свою колишню красу.