Інцидент з нападом на журналістів під час зйомок пожежі у Лаврі прокоментував релігієзнавець Дмитро Горєвой у матеріалі на Радіо Свобода. Він пояснив, що у Московському Патріархаті так зухвало повелися з журналістами, бо уявляють себе господарями лаври, але це насправді не так.
Правових підстав для такої брутальної поведінки у представників УПЦ МП немає, — наголошує релігієзнавець.
«Лаврські живуть не реаліями сьогодення, а минулим. Уявленням, що лавра на 100% їхня та іншого бути не може. Митрополит Павло та його братія в дійсності поводяться в лаврі, як повноцінні господарі. Хочуть — нищать історичні пам’ятки чи реконструюють на власний смак, без консультацій та погоджень з Мінкультом, або ж взагалі забудовують круті схили у буферній зоні, створюючи аварійно-небезпечні ситуації», — говорить Дмитро Горєвой.
«Так звана нижня лавра, якою користується юридична особа „Свято-успенська Києво-Печерська лавра / чоловічий монастир / Української православної церкви“ (код ЄДРПОУ — 14351528), є лише користувачем приміщень.
Власником же залишається держава Україна. Оскільки це визначна пам’ятка історії та культури, що є спадщиною усього українського народу, а не приватною власністю громадянина України Лебедя Петра Дмитровича, відомого як митрополит Павло. А тому і забороняти фото- чи відеозйомку там не мають права. Більше того такі дії кваліфікуються статтею 171 ККУ як перешкоджання професійній журналістській діяльності і тягнуть за собою кримінальну відповідальність», — пояснює релігієзнавець.
Дмитро Горєвой робить висновок: «Допоки у середовищі представників Московського Патріархату в Україні буде домінувати саме такий підхід, питання користування українськими лаврами буде відкритим».
Релігієзнавець наголошує, що Православна Церква України (ПЦУ) має більше прав на ці монастирі, ніж УПЦ МП.
Дмитро Горєвой пояснює, що до 2018 року формально історичне право на лаври було в УПЦ МП, як структури, яка мала більше підстав претендувати на спадок давньої Київської митрополії. Але після того, як Вселенський Патріарх Варфоломій 12 жовтня 2018 року скасував акт 1686 року і відновив Київську митрополію, за два місяці, внаслідок Об’єднавчого Собору, вона трансформувалася в автокефальну ПЦУ.
Представники ж УПЦ МП у своїй більшості лишилися тими, хто відмовився від цього процесу, фактично вийшовши зі складу Київської митрополії, а тому і їхні права на її спадок, у тому числі і лаври, тепер під великим сумнівом”.
