Рішення Синоду РПЦ, які Патріарх Кирило “протягнув” 8 листопада на зібранні в онлайн-форматі, свідчать про узурпацію влади в Церкві. Зрештою, очільник РПЦ у своїй царині робить те саме, що й Кремль у своїй.
Про це написав оглядач Олексій Малютін на Credo.Press.
Відомо, що Синод РПЦ, який віртуально зібрався 8 листопада, прийняв поправки до статутів синодальних установ, які дозволяють Патріархові “у виняткових випадках” звільняти своїми указами керівників синодальних установ з посади, а також призначати або звільняти виконувачів обов’язків керівників.
“Зовні — рішення, які Кирило провів через кишеньково-віртуальний Синод, мають вигляд узурпації влади. Адміністративні функції, які раніше були начебто (підкреслимо цей союз!) соборними, колегіальними, тепер передаються в одні руки. Усі установи РПЦ, номінально звані “синодальними”, фактично стають “патріаршими”, тому що призначати та зміщувати їхніх керівників Патріарх тепер може одноосібно, без жодної імітації онлайн-соборності”, – зазначає автор.
За його словами, по суті це рішення нічого не змінює в “вертикалі” патріархійної влади, що складалася десятиліттями.
“Загалом, як не крути, а “синодальна” система Московської Патріархії була декорацією і до сьогоднішнього рішення. Тим більше не могло йтися про якусь соборність за такого жорстко авторитарного патріарха як Кирило, який раптово звільняв навіть у всьому йому лояльних митрополитів-“важкоатлетів”. І, як кажуть, ніхто й пікнути не наважувався. (Про отримання візи з адміністрації президента ми тут не говоримо — ця процедура таки відбувалася не на засіданні Синоду)”, – пише Малютін.
Він пояснює рішення Патріарха тим, що по суті, він у своїй царині робить те саме, що й Кремль у своїй.
