Білоруська оглядачка Наталія Василевич опублікувала листа священника із Кенії — він про побратимів, які перейшли до РПЦ. Лист українською мовою цитує видання Духовний фронт України.
(…) Друг-священик із Кенії (єпархія Найробі) пише:
«У Московський Патріархат переходять не лише розкольники та заборонені у служінні священики. Є також ті, хто робить це з фінансових міркувань та проблем у відносинах з архієреєм, насамперед це єпархія Кісуму (Центральна Кенія). Після смерті молодого та динамічного єпископа Афанасія (Акунди), який сам був місцевого походження і якого дуже любили, кафедру зайняв білий єпископ, котрий набагато гірше знає реальні проблеми місцевого населення.
Безперечно, жодного відношення до України це взагалі не має. Більшість із них взагалі не знає, що відбувається в Україні, де вона розташована, як не знають нічого і про Росію, у них своїх проблем вистачає, щоб думати ще про якісь юрисдикційні суперечки серед білих людей. Їм просто потрібні гроші, щоби елементарно прогодувати свою сім’ю. Також російські священики обіцяють збудувати їм церкви, у нас такої можливості немає.
Щодо фотографій — у Кенії так прийнято, що навіть читці носять підрясники, частина людей у підрясниках на фото — саме читці, а не священники, і саме ці читці відіграють важливу роль у посередництві під час переходу до Московського Патріархату. Також на фото зі служби з Найробі — не всі священики, які служили з Максимовим, перейшли до Московського Патріархату. Принаймні точно можу сказати про двох із них — вони нікуди не переходили.
Загалом я можу оцінити, що всього священників із наших трьох єпархій у Кенії перейшло максимум 40 людей із 500 кліриків».
