У четвер, 18 листопада, в селі Бахтин Вінницької області представники РПЦвУ хотіли потрапити в храм, який вже кілька років зачинений, через те, що самі ж представники Моспатріархату його опечатали. Поки всі чекають на рішення Господарського суду міста Вінниці, у РПЦвУ вирішили наплювати на закон. Поліція завадила конфлікту і захопленню храму.

Деталі інциденту розповів священник ПЦУ отець Олександр, повідомляє Духовной фронт України.

Все почалось ще у 2019 році, коли відбулись збори релігійної громади, де близько 110 парафіян проголосували за приєднання до Православної Церкви України. Були заповнені всі документи і збори велись згідно протоколу. Після того, як більшість парафіян вирішила бути в ПЦУ, громада подала документи на реєстрацію, і от вже понад 2,5 роки чекають на реєстрацію.

Почались суди, адже Московський патріархат не хоче віддавати майно і храм, навіть якщо більшість парафіян за перехід. Проти приєднання до ПЦУ виступила меншість парафіян — 23 людини. Суди дійшли аж до Верховного Суду України, який передав на розгляд справу до Господарського суду міста Вінниці.

«Жодних документів, для того, щоб вони могли забрати в нас цей храм — немає», — пояснює священник ПЦУ отець Олександр, який знайомий із ситуацією, адже є благочинним Могилів-Подільського району. До Томосу ПЦУ він 25 років служив священником РПЦвУ, зокрема в Донецьку.

Одразу після переходу громади в ПЦУ, представники Московського патріархату заручились підтримкою сільського голови. Вони опечатали храм, щоб ніхто в ньому не міг служити Літургії. Громада ПЦУ вже третій рік змушена молитись в пристосованому приміщенні, а храм стоїть пусткою, через агресивні дії представників Російської Церкви.

У ПЦУ пропонували здійснювати в храмі почергове богослужіння, але в Московському патріархаті від такого мирного вирішення навідріз відмовились, як і у всіх інших аналогічних випадках. «Вони не хочуть миру. Я їм казав, давайте по черзі, бо храм розвалюється. Ні, бо ви „раскольники“», — ділиться священник ПЦУ позицією представників РПЦвУ.

Знаючи таку деструктивну і ворожу позицію представників Московського патріархату, у громаді ПЦУ кажуть, що хочуть зробити все згідно із законом Божим і державним, тому не служать в храмі, хоча мають ключі від нього.

Парадокс полягає в тому, — пояснює священник ПЦУ, — що два роки тому представники РПЦвУ храм самі ж опечатали. Згідно з документами. Через два роки нічого не змінилось у документах, і вони тепер вирішили увірватись у храм, який самі ж опечатали, а храм називають «їхнім».

«По цих самих документах храм закривається і відкривається? Таке ж не може бути. Рішення суду немає. Все. І тепер в село позвозили чужих людей. Начальник поліції сказав, дивіться, щоб не було ніяких людей з других сіл, це ваш внутрішній конфлікт. Хоч мене також хотіли підтримати і АТОшники й інші люди. Але я відмовився. Ми чужих людей з інших парафій не привозимо і збираємось лише з парафіянами з цього храму. Вони ж приїхали з десятком священників і кожен ще привіз із своїх парафій по 5-6 людей. Хотіли зайти в наш храм. Але на якій основі ви зайдете в чужий храм? Сказав начальник поліції, щоб ніхто в храм не заходив, щоб тільки свої розбирались. І ми прийшли розібратись. Ми запитали в РПЦвУ: „Покажіть рішення суду, що суд вам дозволив зайти у храм і якщо таке буде, то будь ласка, заходьте“», — пояснив священник ПЦУ отець Олександр.

Він додав, що представники Моспатріархату не тільки не показали рішення суду, але навіть звинувачували поліцію і вона була змушена їх втихомирювати.

Священник ПЦУ подякував поліції, за те що вона стала на сторону закону і справедливості і не було жодної бійки. Зараз в ПЦУ чекають рішення Господарського суду. Надіюсться що його ухвалять, через місяць, до Нового року.

Отець Олександр каже, що конфлікт роздмухує місцева Вінницька єпархія РПЦ, яка дає вказівки на такі «приїзди» духовенству.

«Вони приїхали до нас, а не ми до них. Поки суди йдуть хай чекають. Ми жодного храму не захопили. Я перевів Морозівку, Долиняни. Я зібрав громаду, ми проголосували і оформили документи», — розповідає священник ПЦУ.

Comments are closed.