Різдвяний святвечір є вершиною святкового приготування до зустрічі одного з найбільших свят церковного року – Різдва Христового. Він завершує 40-денний Різдвяний піст, він сповнений надій і трепетного очікування, він вирізняється особливим богослужінням і неповторною атмосферою у наших храмах.
Про це розповіли в ПЦУ.
Для українських родин Різдвяний святвечір є одним з найулюбленіших свят, багатий на добрі й старовинні традиції. За спроможністю кожної родини, українці готують вечерю із 12 пісних страв, запрошують усю рідню до святкового столу і носять батькам «вечерю».
Серед страв святкової вечері обов’язково має бути кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом і маком, яку споживають першою. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу, і з тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, мед – символ вічного щастя святих у Царстві Божому, мак – символ роду.
Після завершення богослужіння та появи першої зірки на небі, яка нагадує нам про Вифлеємську зорю, що сповістила світові про Народження Сина Божого, християнська сім’я сідає вечеряти.
“Дорогі брати і сестри! Цей Святвечір для нас є особливим через страшні випробування війною, які всі ми нині проходимо. Тож в цей особливий час, напередодні вшанування Різдва нашого Спасителя, попросімо у Господа благословіння для нашого народу, сил і Божого захисту для наших військослужбовців, які боронять нас від лютого ворога. А також добрим словом і щирою молитвою згадаємо всіх наших новітніх героїв, які віддали свої життя заради нас із вами. Нехай цей святий вечір провіщає нам світлий ранок – свято Народження нашого Спасителя!” – зазначають в ПЦУ.
