Астрономічна обсерваторія в Тусоні (штат Арізона, США) присвоїла новому астероїду ім’я 74-річного католицького священника, співробітника обсерваторії Ватикану, який прославився вивченням зірок і галактик.
Про це повідомляє Благовест-інфо.
Тепер десь між Марсом і Юпітером в космосі летить кам’яний астероїд, названий ім’ям о. Крістофера Корбаллі (Christopher Corbally). Сам отець Корбаллі, за його словами, був «приголомшений» звісткою про присвоєння його імені астероїду 119248.
«Я ж не маю відношення до астероїдів, я займаюся зірками», – смиренно нагадує він.
74-річний священник і вчений прославився своїм внеском в знання про будову великих зоряних систем і галактик, в спектральну класифікацію зірок, в теорію утворення зірок і навіть в технології створення сучасних телескопів – хоча астероїдами він ніколи не займався.
За визначенням НАСА, астероїди «є скельними безповітряними утвореннями, що залишилися від раннього формування нашої сонячної системи близько 4,6 мільярдів років назад». Нині астрономи розпізнали 958 915 астероїдів від 10 метрів до 500 км в діаметрі.
Астероїд 119248 Corbally був виявлений американським астрономом Роєм Такером (Roy Tucker) ще 10 вересня 2001 року із допомогою телескопа Гудрікке-Піготтскої обсерваторії в Тусоні.
Сам отець Корбаллі користувався електронно-оптичними камерами Такера для вивчення зоряних спектрів в обсерваторії Кітт-Пік на північний захід від Тусону, а також працював на Ватиканському високотехнологічному телескопі (VATT) в обсерваторії Грем в південно-східній Арізоні. Йому довелося працювати з Такером в проекті вивчення небесних тіл різної яскравості. Він став штатним астрономом-дослідником обсерваторії Ватикану в Тусоні в 1983 році, а залишив її в 2012 році на посаді віце-директора дослідницької групи. Він член Товариства Ісуса, був висвячений в 1976 році і став шістнадцятим єзуїтом, в честь яких названі малі планети. Найбільш відомі з них – засновник Ордена єзуїтів Святий Ігнатій (1491-1556), аргентинський астроном Буенавентура Суарес (1678-1750) і австрійський місіонер в Китаї Йоганн Ґрюбер (1623-1680).
«Я мало що знаю про ці астероїди, – з посмішкою зізнається о. Корбаллі. – У діаметрі він порядку милі або трохи менше – тобто це мале небесне тіло. Його видно в середньому діапазоні яскравості – світло не найслабше і не найяскравіше. Моє ім’я, як і імена інших єзуїтів, напевно, виглядають трохи ексцентрично в космічних реєстрах».
Отець Корбаллі народився в Лондоні і зацікавився астрономією в єзуїтському коледжі в Стоніхерст (графство Ланкашир).
На думку о. Корбаллі, що живе нині в Арізоні, його астероїд, можливо, буде існувати ще довго після того, як всі наші сучасники на Землі відійдуть у вічність.
