У середу, 17 червня, відбулася презентація аналітичного дослідження Інституту екуменічних студій УКУ під назвою “Україна після Томосу: контекст подій, виклики та екуменічні перспективи”.
Про це повідомляє РІСУ.
За словами Тараса Курильця, дослідження складається з трьох частин. У першій проаналізовано конфесійне тло України до і після Томосу у світлі соціологічних даних. Далі розглянуто відносини між українськими конфесіями у зв’язку з новими обставинами та зроблена спроба дати відповіді на питання, як конфесійні зміни в Україні відіб’ються на міжнародному рівні. Третя частина присвячена перспективам, що їх відкриває нова конфесійна ситуація.
Презентували дослідження наукові співробітники ІЕС Тарас Курилець та о. д-р Роман Фігас.
О. Роман Фігас говорив про те, що автори дослідження намагалися висвітлити не лише проблеми, що виникають у переформатуванні релігійного ландшафту у контексті надання Томосу, але й намагалися вказати на нові можливості, які відкриваються для українських християн.
За його словами, в Україні склалася цікава релігійна ситуація, де жодна із конфесій не може претендувати на абсолютну більшість, диктуючи таким чином іншим деномінаціям свої умови. Різноманітність є свого роду даром, яким конфесії ще повинні навчитися користуватися, бо вона змушує бути відкритим на діалог та йти на зустріч одна одній.
В Інституті екуменічних студій УКУ підвели підсумок дослідження: оскільки процеси в міжнародному церковному середовищі певною мірою залежні від процесів політичних, визнання ПЦУ як з боку світового православ’я, так і з боку світової християнської спільноти залежатиме від становлення держави Україна на міжнародній арені.
