Поліція розшукує чоловіка на ім’я Юлій Цєзарь. Наприкінці липня він, за даними правоохоронців, атакував маріупольську синагогу – напав із сокирою на охоронця та кинув у будівлю пакети з фекаліями. Це третій напад на синагогу з початку року, але найбільш кривавий – поранення отримав охоронець релігійного закладу.
Кількість злочинів зростає, але чи означає це підйом антисемітизму? Експерти говорять про можливий психічний розлад нападника та припускають, що проблема – у розчаруванні владою та втомою від карантину, йдеться у статті Радіо Свобода.
Поліція розшукує Юлія Цєзаря 1991 року народження, який 28 липня із сокирою напав на охоронця синагоги в Маріуполі, а потім кинув в будівлю пакети з фекаліями. Правоохоронці кваліфікували дії Цєзаря як замах на умисне вбивство з хуліганських мотивів. За словами пресофіцера маріупольської поліції Мирослави Попової, останнього разу Цєзаря бачили на наступний день після нападу поблизу селища Виноградне у місті Маріуполі.
“Він був одягнений в чорні спортивні брюки і чорну парку з довгим рукавом. Ніс господарчу сумку в клітинку. Рухався у бік селища Сопіно. При собі може мати ніж”, – розповіла Попова. Вона припустила, що після затримання підозрюваного кваліфікацію злочину можуть змінити. Коли мешканець Маріуполя змінив своє рідне ім’я на ім’я відомого римського полководця, в поліції не знають. У єврейській громаді Маріуполя зазначають, що така агресія проявляється вперше за всі роки її існування.
Нападение на синагогу в Мариуполе
Опубліковано Еврейские новости JewishNews.com.UA Вівторок, 28 липня 2020 р.
“У Маріуполі за весь час активності нашої громади, з початку 1990-х років, такий випадок відкритої агресії трапився вперше. Поки не спіймають цю людину і не проведуть слідчі дії, ми не знаємо, що підштовхнуло його таке зробити”, – сказала Радіо Донбас.Реалії координатор освітніх програм єврейської громади Маріуполя Аліса Ростовцева. За її словами, єврейська спільнота завжди була частиною Маріуполя, місцеві мешканці не відокремлювали громаду від міста.
Єврейська громада не проводить багато громадських заходів на вулицях міста, каже Радіо Донбас.Реалії засновниця маріупольського простору для сучасного мистецтва “Платформа ТЮ” Діана Берг. Вона двічі проводила арт-заходи в будівлі старої синагоги, працювала із представниками громади.
“Я не можу сказати, що їх дуже легко побачити, якщо порівнювати, наприклад, із грецькою громадою. Якщо є бажання, то можна дізнатись, що в них відбувається, насправді вони багато чого роблять. Не розумію, кому могли насолити ці люди, мені вони здались дуже дбайливими. Вони не викликали ніякого негативу, навпаки – багато допомагали”, – розповідає Берг. За її словами, єврейська громада організовує безкоштовні обіди та проводить освітні заходи для переселенців.
В’ячеслав Ліхачов
На думку політолога й експерта з праворадикальних рухів В’ячеслава Ліхачова, нападник на Маріупольську синагогу був психічно неврівноваженою особою. За його даними, ще до нападу на охоронця, озброєний ножем Цєзарь напав на колегу на роботі. Експерт вважає, що дії злочинця можуть говорити навіть не про антисемітизм, а про кілька місяців психологічної напруги під час карантину.
“Але перший цього року напад на синагогу, зафіксований випадок антисемітського насильства, мав місце ще до початку карантину в лютому. Це було у Вінниці. Там людина напідпитку пришла до синагоги, дебоширила, напала на старосту громади, який намагався його вгамувати. І це неординарна подія, хоча кожен такий випадок є екстраординарним. Але в попередні три роки не було зафіксовано жодного випадку насильства на підставі антисемітизму. Можна констатувати деяке зростання кількості антисемітських проявів”, – зазначає Лихачов.
Від початку року це третій напад на синагогу в Україні
Попередній напад на синагогу стався в квітні в Херсоні – на день народження Адольфа Гітлера. Тоді двоє місцевих мешканців намагались підпалити релігійну споруду самозапалювальною сумішшю.
Обох затримали працівники СБУ під час другої провокації 9 травня. За попередньою кваліфікацією справи, їм загрожує до 10 років позбавлення волі.
На Херсонщині поліція ініціює взяття під варту підпалювачів синагоги#поліція #Херсонщина #підпал #розкриттяПодія…
Опубліковано Поліція Херсонської області Вівторок, 12 травня 2020 р.
Ліхачов нагадав, що у 2018 році було зафіксовано 12 випадків вандалізму, в 2019-му – 14. Наприклад, в кінці минулого року в Миколаївській області вандали намалювали свастику на пам’ятнику жертвам Голокосту і залишили записку, адресовану президенту Володимиру Зеленському, ексміністру транспорту Євгену Червоненку і директору Українського єврейського комітету Едуарду Долинськомуз погрозами: вони вимагали не продавати сільськогосподарську землю України, інакше такий крок «швидко призведе до Голокосту».
Чи означає третій напад на синагогу, що рівень антисемітизму в Україні значно зростає? На думку співпрезидента Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад) Йосифа Зісельса, поки замало інформації для загальних висновків. Однак, якщо в попередні чотири роки жодного нападу на підставі антисемітизму не було взагалі, то цього року – вже кілька. Зісельс припускає, що причина агресії може полягати у загальній фрустрації суспільства – розчаруванні і втомі.
Йосеф Зісельс
“Можливо це пов’язано і з політичними змінами. Були сподівання, які покладалися на «нову владу 73%», від людей, які проголосували за Зеленського. Вони очікували швидкого миру, як він обіцяв. Очікували покращення соціально-економічної ситуації, боротьбу проти олігархів, проти корупції. Другий чинник, якій змінився в цьому році, це епідемія коронавірусу. І цей глобальний чинник впливає на всю ситуацію в світі”, – зазначив Зісельс у коментарі Радіо Донбас.Реалії.
Нападник на синагогу міг бути психічно неврівноваженим
Експерт також вважає, що нападник може бути не антисемітом, а психічно неврівноваженою людиною. “Фрустрація, викликана коронавірусом і карантином, вплинула на психічно нестійких людей таким чином – вони швидше виходять з рівноваги”, – говорить співпрезидент Ваад.
Також на антисемітизм може впливати “фактор Зеленського”, припускає Ліхачов. Йдеться не про його етнічну приналежність, а про її інтерпретацію певними людьми.
“Були величезні сподівання, пов’язані із новим президентом, що і забезпечило йому такий фактор підтримки. Але чуда не сталося, соціально-економічні складнощі з урахуванням економічної кризи і карантину будуть відчуватися болісно. І для людей, які схильні для себе роз’яснювати реальність в антисемітських термінах, є наочне пояснення, чому все так погано”, – вважає експерт.
За попередніми даними першого півріччя, тенденція до зростання злочинів на ґрунті антисемітизму є, але вона повільна. Ба більше, в абсолютних цифрах йдеться про зовсім незначну кількість протиправних дій, підсумовує дослідник.
