Українці довіряють війську, Церкві та волонтерам. Водночас довіра до влади стрімко падає.

Про це свідчать дані липневого опитування Центру Разумкова.

Найчастіше громадяни України висловлюють довіру Збройним Силам України (їм довіряють 65% опитаних), Церкві (63%), волонтерським організаціям (63%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (53%), добровольчим батальйонам (53%), Державній прикордонній службі (52%), ЗМІ України (50%), Національній гвардії України (49%), громадським організаціям (47%). Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра.

Президенту України не довіряють 49% громадян, Верховній Раді України — 75%, Уряду України — 72%, державному апарату (чиновникам) — 78%.

Високим є рівень недовіри до судової системи в цілому (77,5%), Верховного Суду (69%), місцевих судів (67,5%). Прокуратурі не довіряють 73% опитаних, Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) — 71%, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі — 70,5%, Антикорупційному суду — 70%, Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) — 70%.

Серед правоохоронних структур дещо рідше висловлюється недовіра поліції та Службі безпеки України (хоча недовіра також переважає над довірою). Так, національній поліції не довіряють 58% опитаних (довіряють — 33%), патрульній поліції (54% і 35% відповідно), СБУ (56% і 31% відповідно).

Політичним партіям не довіряють 71% респондентів, профспілкам — біля 50%.

Та обставина, що лідером недовіри є державний апарат загалом (йому і чиновникам не довіряють 78% респондентів), свідчить про високий рівень відчуження між структурами державної влади і суспільством, що зумовлює негативну оцінку громадянами діяльності влади, за винятком тих структур, які забезпечують оборону держави та безпеку громадян (Збройні Сили, Державна прикордонна служба, Національна гвардія України, Державна служба з надзвичайних ситуацій).

Спостерігається тенденція зниження рівня довіри до органів влади. Так, якщо у грудні 2019 року недовіру до Кабінету міністрів висловлювали 51,5% респондентів, то у липні 2020 року не довіряли 72%; Верховній Раді — 54% та 75% відповідно, Президенту — 31% і 49% відповідно.

Отже, якщо політичний сезон “осінь 2019 – весна 2020 роки” починався зі стрімкого зростання довіри до органів влади, то входження у сезон  “осінь 2020 – весна 2021 року” відбувається на фоні падіння довіри до владних інститутів.

Comments are closed.