23 квітня команда Школи політичної аналітики НаУКМА провела онлайн-презентацію результатів опитування «Культура, інформація, Церква: чого українці очікують від держави», проведеного компанією Info Sapiens на замовлення ШПА НаУКМА, передає РІСУ.
Респондентам поставили низку питань щодо ситуації в релігійно-церковній сфері в Україні. А саме: щодо потреби у державному сприянні становленню ПЦУ, захисту прав релігійних спільнот на непідконтрольних Україні територіях, про перейменування УПЦ МП та уявлення про канонічність.
Більшість українців вважає, що держава має активніше сприяти становленню ПЦУ – це 42,2%, що понад у два рази більше, ніж кількість тих, хто з цим не погоджується (17,5%). При цьому, розподіл відповідей на це питання відповідно до обраної релігійної приналежності показує, що цілком очікувано прихильники УПЦ МП з цим радше не погоджуються (45% проти 29,6%), тим часом як прихильники ПЦУ, УПЦ КП, УГКЦ та «просто православні» здебільшого поділяють думку щодо більш активного сприяння розвитку ПЦУ з боку держави.
Більшість респондентів не згодні, що УПЦ МП є єдиною канонічною Церквою на території України (42,2% проти 13,5%).
«Зважаючи на те, що майже третина не відповіли на це питання – то кількість противників такої виняткової канонічності УПЦ МП складає абсолютну більшість опитаних. Розподіл за релігійною приналежністю показує, що навіть серед вірян УПЦ МП «голоси» щодо того, чи є вона єдиною канонічною Церквою, розділилися порівну на третини», — припускають в Школі політичної аналітики НаУКМА.
Кількість тих, хто вважає, що УПЦ МП має бути перейменовано на РПЦ в Україні, дещо поступається тим, хто виступає проти такого перейменування (відповідно 23,9 та 29,4%), проте третина респондентів не змогли відповісти на це питання (33,9%).
«Якщо дивитись на розподіл за релігійною приналежністю, то слід відзначити, що ідея про перейменування переважає тільки серед вірян ПЦУ, і більш менш порівну розподілились «голоси» вірян УГКЦ, що може мати різну інтерпретацію та потребує детальнішого аналізу», — зауважують в ШПА.
«Хоча тих, хто не підтримує перейменування УПЦ МП, більше, ніж прихильників такого кроку, різниця між цими групами не є великою – лише 6%. Водночас третина респондентів (і загалом, і окремо в кожній категорії) не має визначеної позиції щодо цього питання. Це – можливість для обох «таборів». На мою думку, ключову роль у вирішенні цього питання має відігравати держава. Якби не було вагань з її боку (взяти, приміром, заяви заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова), то й думка більшості громадян могла би бути іншою. Зрештою, закон прийнято, його не скасовано, і питання переходить вже в площину здатності держави реалізовувати власні ж рішення», – коментує аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов.
Також були запитання, що стосувалися ситуації на окупованих територіях. Трохи менше половини опитаних (45,7%) вважає, що Україна зобов’язана активніше привертати увагу міжнародної спільноти до утисків релігійних спільнот в Криму та на непідконтрольних територіях Донбасу. Майже четвертина (23,4%) не визначилися, а не згодні з цим лише 15,3% респондентів, що свідчить про поширеність у суспільстві думки щодо недостатніх зусиль держави у цьому напрямку.
Опитування проводилося з 5 по 24 березня 2020 року, було опитано 1000 осіб віком від 16 років. Воно відбулося у межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Респонденти на питання про їхнє віросповідання (релігійну приналежність), яку вони обирали самі (тобто мова йде про самоідентифікацію), відповіли так:
- Православна Церква України — 29,7%
- Українська Православна Церква (Московський Патрiархат) — 11,1%
- Українська Православна Церква Київський Патрiархат — 11%
- Росiйська Православна Церква — 0,3%
- Просто православні — 24,2%
- Українська Греко-Католицька Церква — 9,3%
- Римо-Католицька Церква — 0,5%
- Інше — 1,4%
- Я не сповiдую жодної релiгiї — 8,8%
- Не знаю / Вiдмова — 3,8%
