На суботу, 22 лютого, припадає Вселенська батьківська субота. Церква Христова від самого Її заснування молиться за померлих. Наша пам’ять і молитва про них – свідчення справжньої любові, яка є основою усього сущого в цьому світі та якої навчав Господь наш Ісус Христос. Саме любов робить нас небайдужими до тих, хто закінчив свій земний шлях та перейшов у життя вічне.
“Церква переконана у можливості спасіння душ після смерті, тому молиться за їхнє упокоєння на кожній літургії. Крім цього, у церковному році є особливі дні поминання померлих, коли ми молитовно згадуємо всіх спочилих одвіку християн – вселенські, або батьківські поминальні суботи. Щороку за тиждень до Великого посту Свята Церква, як любляча матір, поминає спочилих отців, братів і сестер наших. Сьогоднішній день зветься м’ясопусною суботою”, – нагадує пресслужба ПЦУ.
Назва “батьківська” швидше за все походить від традиції називати покійних “батьками”, тобто тими, які відійшли до батьків. Ще одна версія – “батьківськими” суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків.
Батьківські суботи у 2020 році
22 лютого – субота м’ясопусна (Вселенська батьківська субота)
14 березня – субота 2-ї седмиці Великого посту
21 березня – субота 3-го тижня Великого посту
28 березня – субота 4-ї седмиці Великого посту
28 квітня – Радониця
9 травня – поминання покійних воїнів
6 червня – субота Троїцька
2 листопада – субота Дмитріївська.
Що таке Вселенські батьківські суботи?
Серед інших батьківських субот (а їх в році сім) виділяють Вселенські, в які Православна Церква молитовно згадує взагалі всіх хрещених християн. Таких субот дві: М’ясопустная (за тиждень до Великого посту) і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці). У ці два дні здійснюються особливі богослужіння – вселенські панахиди.
Вселенська (М’ясопусна) батьківська субота
Субота м’ясопусна (Вселенська батьківська субота) — це субота за тиждень до початку Великого посту. М’ясопусною вона називається, тому що доводиться на М’ясопусний тиждень (тиждень перед Масляною). Називають її також Малою масляною.
Що таке вселенські панахиди?
У батьківські суботи Православна Церква звершує вселенські або батьківські панахиди. Словом «панахида» християни називають заупокійне богослужіння, за яким віруючі моляться за упокій померлих, просять у Господа для них милосердя і прощення гріхів.
Заупокійне поминання в батьківську суботу
Напередодні батьківської суботи, тобто ввечері в п’ятницю, у православних храмах служиться велика панахида, яку також називають грецьким словом «парастас». У саму ж суботу, вранці, служать заупокійну Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
На парастас або на заупокійну Божественну літургію можна подати записки за упокій з іменами близьких вашому серцю померлих. А ще в цей день, за старою церковною традицією, парафіяни приносять в храм їжу – «на канон» (або «на переддень»). Це пісні продукти, вино (кагор) для здійснення Літургії.
Чому в Церкві моляться за померлих людей
Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною. І якщо за житті людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла.
А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, так як душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі і з ким зберігається зв’язок любові та пам’яті.
Справа в тому, що Церква – це не просто формальне об’єднання людей, віруючих у Бога. Християни становлять в Церкві єдиний організм, в якому стан одного органу визначає самопочуття всіх інших. Але допомогти хворому може тільки здоровий. У цьому полягає суть молитви за іншу людину, живу чи померлу – неважливо.
Припустимо, наш ближній був за життя гнывливим, любив злословити, пиячив, був жадібним. Значить, ми повинні навчитися утримуватися від гніву, утримувати свою мову від злих речей, дотримуватися постів, роздавати милостиню. Простіше кажучи, потрібно самому почати жити по-християнськи і тим самим отримати можливість ділитися цим життям з нашими покійними через любов до них і молитву.
Як правильно проводити батьківську суботу?
Нам – живим – у поминальну суботу, день пам’яті наших близьких і рідних, треба по можливості провести в молитві. Лейтмотив усіх молитов за упокій – прощення гріхів. Мертві вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо докласти всіх зусиль і молити Бога про милість до них. І завдяки цьому Господь може змінити долю померлої людини.
