Релігієзнавець Юрій Чрноморець прокоментував зустріч Папи Римського з президентом РФ Владіміром Путіним, а також можливість надання УГКЦ статусу Патріархату.
Нижче наводимо публікацію автора у Facebook.
Путін зустрічається з Папою та знову бажає закріпити Україну як територію російського впливу. За цих умов кожен, хто хоче добра Україні повинен підкреслювати самостійне значення України. Підкреслювати хоча б тим, що той статус, який мають більшість східних церков у єдності з Римом і навіть кардинал Венеції – надати все таки найбільшій східній церкві у єдності з Римом – УГКЦ. Думаю, це було б справедливо. Само собою, це б нічого не змінило по суті, але було важливим символічним жестом визнання України.
І ще. Є пророцтва про навернення Росії. Але Росія навернеться не тоді, коли Путін, що веде по відношенню до Росії як окупант, буде предметом турботи Ватикану. І не тоді, коли Ватикан всіляко годитиме РПЦ.
Наверненння російських церковних та світських кіл можливе виключно тоді, коли їм перестають догоджати, коли від них відвертаються – тоді вони виявляють інтерес до діалогу, показують усіма словами і діями “не забувайте про нас, ми європейці теж”, А поки їм годиш – вони ноги на стіл сунуть, навіть якщо це стіл церковний.
Так що на місці Папи я б не сумнівався б і нарешті надавав УГКЦ те, що їй і так належить по праву – як канонічному, так і по совісті. Надав те, що давно вистражано і випрацювано. Те, що має показати знак любові. Вчора було рано, завтра може бути пізно. Але сьогодні, коли відносини церков в Україні конструктивні та дружні – треба це робити.
УГКЦ має всякі проколи – але це саме одиничні проколи. В цілому вони заслужили на заохочення суттєве, і це мало б бути не просто хлопання по плечах і добрі слова, а визнання за українцями греко-католицького сповідання їх наявного і належного місця у Вселенській церкві.
Ну і крок із визнанням Патріархату УГКЦ в історичній перспективі приведе до більшого самостійного значення Києва у світовому християнстві, до швидшого визнання ПЦУ як Патріархату з боку Константинополя, до швидшого єднання православних навколо Києва (а не Москви). Тому – дай Боже греко-католикам великого свята і бажано зараз!
