У Кременці на Тернопільщині троє священнослужителів УПЦ МП вирішили, що ікони та інші культові предмети, які століттями прикрашали собор, краще виглядатимуть у їхніх приватних колекціях.
Про це йдеться в матеріалі на сайті Тернопільські новини.
У грудні 2023 року, коли собор нарешті повернули у повне державне управління і вже не тільки формального балансоутримувача, яким є Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, комісія якого під час інвентаризації виявила пропажу. Ікони та кивоти XIX століття, церковні чаші, стародруки — усе це, за оцінками, тягне на не один мільйон гривень. Як відомо із результатів досудового слідства, правоохоронним органам вдалось відшукати частину викрадених історичних цінностей, вартість яких становить понад 300 тисяч гривень. Виконавча служба, яка виселяла московських кліриків із собору, мабуть, не очікувала, що разом із ними зникне й частина національного надбання, однак всі порушення були чітко зафіксовані.
Цинічним і водночас демонстративним фактом, що підтверджує крадіжку безцінних реліквій із собору є інтерв’ю від 25 грудня 2022 року одного із екс-священнослужитилів собору у статті: «Кременець – місто церков і соборів: Собор Святого Миколая: історичні факти». У статті є перелік ікон та інших історичних предметів, що століттями жертвувались громаді міста і зберігалися у храмі. Стаття вийшла в час, коли договір оренди був припинений і тривав судовий процес щодо повернення собору з користування парафії УПЦ МП в управління заповіднику. Із наведеного переліку заповідник і слідчі не виявили срібно-золотої дарохранительниці, декількох цінних ікон та іншого церковного начиння, вартість яких може сягати понад мільйон гривень.
Фактом перебування цих предметів у соборі є згадки про ці реліквії в історичній літературі кінця ХІХ ст., в договорі користування майном та інвентарні списки від 1946 року, а також у паспорті пам’ятки. Що ще раз доводить те, що всі ці предмети не належали екс-користувачам, а належали собору, громаді міста і є надбанням народу і державною власністю.
Звичайно, такі дії не могли зійти з рук зловмисникам. Вже на початку 2024 року, коли в соборі вперше пролунала молитва українською мовою, кременецькі правоохоронці встановили кліриків, причетних до зникнення ікон, та зареєстрували відповідне кримінальне провадження. Зібрана в ході слідства доказова база була використана для оголошення підозр трьом священнослужителям УПЦ МП, провадження скеровано до суду з обвинувальним актом. У червні 2025 року справу вже розглядатимуть в суді.
Ця історія — не просто про крадіжку. Це про те, як Московський Патріархат, що роками паразитував на українських святинях, навіть у час війни не втрачає шансів “прихватизувати” щось цінне.
