В Угорщині влада націоналізувала монастир отців-василіян УГКЦ і передала його Угорській Греко-Католицькій єпархії.
Про це повідомили на сайті Василіянського Чину Святого Йосафата.
default
Як йдеться в повідомленні, отці-василіяни завершили своє служіння в Маріаповчанському монастирі святого Василія Великого.
Це рішення пов’язане зі зміною права власності на монастирський комплекс у Маріаповчі.
В останні дні 2024 року ченці-василіяни отримали від державних органів Угорщини офіційне повідомлення про те, що монастирський комплекс у Маріаповчі, який до того перебував у власності Провінції, на підставі звернення архиєпископа-митрополита Петера Фюлепа Кочіша, Глави Угорської Греко-Католицької Церкви, спершу був націоналізований, а відтак переданий у власність Гайдудорозькій архиєпархії. Це рішення стало несподіваним з огляду на чинні канонічно-юридичні норми, а також через відсутність будь-яких попередніх усних чи письмових повідомлень щодо процесу зміни права власності.
Як йдеться в повідомленні, вищі настоятелі Чину вжили необхідних заходів як у площині державного, так і церковного права. однак ці зусилля не принесли очікуваного результату, і право власності не було повернено. Василіяни були змушені залишити приміщення монастиря, щоб продовжити своє служіння в інших осідках Чину.
Василіяни не відмовляються від свого права на монастирський комплекс і залишаються відкритими до можливості повернення в Маріаповчанський монастир, який від 1749 року тісно пов’язаний із Чином.
Присутність Чину Святого Василія Великого в Маріаповчанському монастирі сягає 1749 року. Фундатором обителі був граф Каройї Ференц (Károlyi Ferenc), який заснував її на знак вдячності Богові за порятунок життя під час битви з турками під Білгородом. У фундаційній грамоті він передав монахам-василіянам у повне володіння монастир і церкву.
В Маріаповчі Отці Василіяни здійснювали душпастирське служіння, адмініструючи місцеву парафію, а також провадили численні місії та реколекції.
До 1947 року Маріаповчанський монастир належав до Провінції Святого Миколая на Закарпатті.
У 1950 році комуністичний атеїстичний режим заборонив діяльність монастиря в Маріаповчі та інших монастирів в Угорщині, а їхнє майно було націоналізовано. Однак монаше життя ченців Маріаповчанського монастиря тривало як в підпіллі, так і за межами Угорщини.
Після розпаду Радянського Союзу василіяни з Угорщини повернулися до своєї Провінції, щоб продовжити служіння вірним і відновити монаше життя в Маріаповчі.
