Святий апостол і євангелист Іоан Богослов займає визначне місце серед найближчих учнів Господа нашого Ісуса Христа. Він був наймолодшим із дванадцяти апостолів і з моменту свого покликання невідступно слідував за Спасителем, розділяючи з Ним усі радості та страждання Його земного служіння.
Про це розповіли в ПЦУ.
Іоана Богослова Церква величає «апостолом любові», адже його богослів’я пронизане глибоким розумінням Божої любові до людини. У своєму Першому соборному посланні він відкриває світові: «Будемо любити один одного, бо любов вiд Бога, i кожен, хто любить, народжений вiд Бога i знає Бога. Хто не любить, той не пiзнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4: 7-8).
За Переданням, Іоан був одним із тих учнів, кому Господь відкривав найглибші таємниці Своєї Божественної слави. Разом з апостолами Петром і Яковом він був свідком Преображення на горі Фавор, воскресіння дочки Іаїра та молитви в Гефсиманському саду. Лише йому з усіх учнів випала честь стояти біля Хреста Спасителя поруч із Пресвятою Богородицею, і саме йому Христос доручив Її опіку.
За жеребом святому Іоану випала можливість проповідувати у Малій Азії, де зазнав переслідувань і випробувань, але був збережений Божою силою. До нас дійшло Євангеліє, три Соборні послання та книга «Одкровення» (Апокаліпсис), у якій привідкриваються таємниці майбутнього Церкви та світу.
Святий апостол і євангелист Іоан Богослов відійшов до Господа у глибокій старості, проживши понад 100 років і залишаючись єдиним з апостолів, хто завершив земне життя природною смертю, будучи живим свідком земного шляху Спасителя. Його духовна спадщина залишається живим джерелом віри та натхнення для християн у всі часи.
