У Херсоні зафіксовано спробу осіб, пов’язаних з залишками неіснуючої УПЦ КП, отримати легальний статус. Йдеться про реєстрацію Громадської спілки «Херсонський єпархіальний координаційний центр православних громад», яку 6 квітня 2026 року здійснило Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Про це повідомляє Міст.

Формально йдеться не про релігійну організацію, а про громадське об’єднання, що діє на підставі Закону України «Про об’єднання громадян». Однак аналіз засновників, керівництва та статутних цілей свідчить: нова структура фактично виконує функції єпархіального управління неіснуючої в юридичному та канонічному сенсі Херсонської єпархії УПЦ КП.
Сама Спілка була створена 24 березня 2026 року. Її засновниками стали структури та особи, безпосередньо пов’язані з групою прихильників покійного Почесного Патріарха Філарета, які після створення Православної Церкви України не погодилися з ліквідацією УПЦ КП як окремої церковної структури.
Очолив новостворену спілку Іван Ковалюк, чия посада, згідно статуту, зазначена як «Правлячий Архієрей». Саме ця деталь фактично демонструє, що громадська організація використовується як аналог церковного адміністративного органу.
Ключовою фігурою херсонського представництва УПЦ КП є ігумен Михаїл (у миру – Микола Ковалюк). Він є випускником Московської духовної семінарії та академії, тривалий час служив у Курській і Воронезькій єпархіях Російської православної церкви, а у 1997 році був переведений до Херсонської єпархії УПЦ МП. Вже за два роки, у 1999 році, перейшов до УПЦ КП та очолив Покровський храм у Херсоні.
14 грудня 2020 року неканонічний Архієрейський собор УПЦ КП проголосив 61-річного ігумена Михаїла «єпископом Херсонським і Таврійським». У відповідь на це керуючий Херсонською єпархією Православної Церкви України єпископ Никодим виключив його з кліру ПЦУ «за участь у розкольницьких антицерковних діях».
Фактично саме з цього моменту на Херсонщині почалися спроби формування паралельної церковної структури на чолі з Почесним Патріархом Філаретом, що претендувала на спадкоємність УПЦ КП, але не визнавалася ані державою, ані світовим православ’ям.
2 лютого 2022 року проти ігумена Михаїла (Ковалюка) та інших ієрархів УПЦ КП, «які безпідставно привласнили собі архієрейські титули та вчинили інші численні публічно засвідчені злочини проти канонічного порядку та церковної єдності», Священний Синод ПЦУ розпочав церковний суд.
27 березня 2026 року «патріарх» Никодим висвятив секретаря неканонічної Херсонської єпархії УПЦ КП ігумена Іоана (Ковалюка) – сина ігумена Михаїла – на «єпископа Херсонського та Миколаївського». Сам же ігумен Михаїл раніше був наречений «митрополитом Івано-Франківським та Чернівецьким».
Одночасно «єпископ» Іоан став очільником новоствореного «Херсонського єпархіального координаційного центру православних громад».
Як повідомляла РП, Синод ПЦУ на своєму засіданні 11 травня заслухав справи за звинуваченнями у канонічних порушеннях раніше заборонених у священнослужінні клірика Сумської єпархії архімандрита Никодима (Володимира Кобзаря), клірика Херсонської єпархії ігумена Михаїла (Миколи Ковалюка), клірика Одеської єпархії ієромонаха Никона (Юрія Граблюка), визнав кожного з них винним та позбавив священного сану. Ці особи ніколи не були єпископами, а тепер втратили і сан священника, який колись мали.
Як ми писали раніше, переважна більшість громад, які підпорядковувалися Патріархові Філарету, приєдналися до ПЦУ.









