На вимогу суду Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) повторно розглянула питання щодо висновку релігієзнавчої експертизи Статуту УПЦ МП на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським Патріархатом і заявляє про безпідставність відводу членів Експертної групи.
Про це повідомляє ДЕСС.
Фото: УНІАН
За результатами розгляду заяви Київської митрополії УПЦ МП, поданої прот. Олександром Баховим, ДЕСС має зазначити про наступне.
Експерти, що здійснили у 2022-2023 роках релігієзнавчу експертизу, були високого рівня фахівцями провідних позаконфесійних закладів освіти та наукових установ України. Залучені експерти володіли найвищого рівня кваліфікацією, що переконливо доведено як їхніми науковими регаліями, так і численними працями з питань церковно-канонічних зв’язків у православ’ї. Їхня наукова репутація як така вже гарантувала дотримання принципу об’єктивності під час здійснення релігієзнавчої експертизи.
ДЕСС, зі свого боку, виступила інституційним гарантом відсутності впливу на результати релігієзнавчої експертизи особистих поглядів членів Експертної групи, взяла на себе відповідальність за забезпечення її неупередженої та фахової діяльності.
ДЕСС зазначає, що предметом релігієзнавчої експертизи стало суто релігійно-інституційне питання — дослідження Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським Патріархатом.
З метою проведення об’єктивної та неупередженої релігієзнавчої експертизи ДЕСС забезпечила участь у ній представника релігійного об’єднання УПЦ як процесуальну гарантію відповідно до вимог законодавства, від якої релігійне об’єднаня, однак, відмовилося.
Висновок був підтриманий усіма членами Експертної групи одностайно, що засвідчило належний рівень аргументів, достатню переконливість, повноту, внутрішню узгодженість висновку релігієзнавчої експертизи; відсутність обґрунтованих сумнівів або принципових заперечень щодо отриманих результатів експертизи, а також істотних наукових суперечностей між експертами; спільність у методологічних підходах і оцінюванні наявних фактів, документів, відомостей; переважання фахових, а не ідеологічних чи політичних міркувань під час складання висновку релігієзнавчої експертизи.
Таким чином, за відсутності об’єктивних і суб’єктивних критеріїв упередженості ДЕСС дійшла обґрунтованого висновку про безпідставність відводу членів Експертної групи.
