Спогадом про народження Пречистої Діви Марії ми розпочинаємо урочистості нового церковного року, а вшануванням Її Успіння ми рік завершуємо. Цим Церква символічно вказує на виняткове значення, яке мала Пресвята Богородиця у справі спасіння людства.
Про це розповідають в ПЦУ.
Подія чудесного народження Пречистої Діви Марії від праведних, однак неплідних батьків Іоакима та Анни є передвістям подій Євангелія, з цієї події починається історія Втілення Бога та довершення визволення людства від гріха та смерті. Тож можна сказати, що Різдво Богоматері символічно відкриває історію нової, християнської, ери. А Пречисту Діву Марію величають як «початок нашого спасіння… Діва бо народжується з утроби неплідної на спасіння душ наших» (Велика вечірня, 1 стихира на літії).
Свято Різдва Пресвятої Богородиці було встановлене ще в IV столітті. Нині воно має один день передсвята і чотири дні післясвята, 12 вересня – віддання свята.
В день Різдва Пресвятої Богородиці, 8 вересня, у храмах звершується урочиста Божественна літургія за чином святителя Іоана Золотоустого. Священнослужителі убрані в сині або блакитні облачення, традиційно, як і в інші Богородичні свята. Цей колір символізує небо, воду, це колір життєдайності, безмежності і спокою.
Домінуючим мотивом у богослужінні цього свята є тема радості. Вже у тропарі (найдавнішому із сучасних богослужбових піснеспівів свята) проголошується, що Різдво Богородиці «радість звістило всій вселенній».
