Свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього – одне з 12-ти найбільших свят, яке має сталу дату відзначення, 14 вересня. Його особливістю є те, що це єдине дванадесяте свято, основою якого є не лише новозавітні, а й більш пізні події церковної історії.
Про це розповіли в ПЦУ.
Це свято нагадує нам історичні події, коли Хрест Господній був віднайдений святою Оленою, матір’ю імператора Костянтина, та був пошанований великим зібранням вірних, над якими патріарх воздвигав (тобто підносив) святиню, а всі люди виголошували: «Господи, помилуй!». В пам’ять про цей історичний момент ми маємо богослужбовий чин воздвиження Хреста, який образно відтворює давню подію, роблячи нас ніби її безпосередніми учасниками.
Святкування ми розпочинаємо сьогодні, у день передсвята Воздвиження Хреста Господнього. За бдінням Євангеліє читається не посеред храму, як зазвичай, а у вівтарі. Після завершення богослужіння всі священнослужителі виходять в центр храму, і, співаючи: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо», тричі кланяються Хресту до землі.
Всі моляться разом з ними творять земні поклони. Це єдиний випадок, коли покладаються земні поклони в Господське дванадесяте свято.
В день свята Воздвиження Хреста Господнього Церквою встановлений суворий піст, а за змістом богослужінь сам день свята схожий на богослужіння Великої п’ятниці. Тож ми ніби знову переживаємо найскорботніший день Страсного тижня, переживаємо страждання і смерть Спасителя на Хресті.
