Сьогодні Церква вшановує святого апостола Якова Алфеєвого.
Про його життя і мучеництво розповіли в ПЦУ.
Святий апостол Яків був сином Алфея Капернаумського, який був родом із галілейського міста Капернаума. Брат Якова, Матфей, до покликання служив митарем, а потім став одним із 12-ти найближчих учнів Христових і записав одне з чотирьох Євангелій. Щодо апостола Якова, то знаємо, що він теж входив до числа 12-ти найближчих учнів Христових, був самовидцем і слугою Христовим, проповідником Його вчення і Його послідовником.
Після Зішестя Святого Духа проповідував спочатку в Юдеї, а потім супроводжував апостола Андрія Першозваного в Едессу (це стародавнє місто Месопотамії, що лежало недалеко від річки Євфрат). Далі з проповіддю вчення Христового він подорожував у Газу, яка в ті часи належала Сирії, та в Елевферополь (місто Південної Палестини на шляху між Єрусалимом та Газою). Потім вирушив до Єгипту, і тут, в місті Острацині, завершились його апостольські труди через мученицьку смерть на хресті.
Житіє апостола Якова Алфеєвого зазначає, що він, «розпалившись вогнем Божественної ревності, спалював терня безбожжя, розбивав ідоли, зціляв недужих, відганяв від людей духів лукавих і безліч людей привів до Христа, через що здобув собі і нове ім’я: сім’я Божественне. Бо він насіяв у серцях людських Боже слово, насадив віру і виростив благочестя – через це він і був найменований Божественним сім’ям».
