Верховний Суд відхилив касаційну скаргу УПЦ МП на рішення господарського та апеляційного судів про повернення у користування держави комплексу споруд Богоявленського монастиря у Кременці на Тернопільщині.
Про це йдеться в постанові Верховного суду, передає Укрінформ.
Колегія суддів у своїх висновках зазначила, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про часткове задоволення первісного позову, у зв’язку з цим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення і постанови.
Варто зазначити, що касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21 травня. Зокрема, у ній йшлося про те, що черниці постійно проживають у корпусі келій. Відтак, вивільнення зайнятих приміщень призведе до позбавлення черниць житла і можливості брати участь у богослужіннях. 15 червня, розглянувши заяву Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, колегія суддів своєю ухвалою зупинила повернення державі споруд Богоявленського монастиря у Кременці на Тернопільщині на час касаційного оскарження.
Заступник директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Ігор Деревінський, який представляв установу у судах зазначає, що практично на пів року продовжився розгляд цієї справи. Йдеться не лише про касаційну скаргу релігійної організації УПЦ МП, а також про оскарження у апеляційному суді рішення Господарського суду міста Києва, який відмовив Свято-Богоявленському жіночому монастирю УПЦ МП у задоволенні позову до Мінкульту, згідно з яким релігійна організація вимагала передати їй у власність приміщення загальною площею 591,5 кв. м, котрі розташовані у корпусі келій Богоявленського монастиря і є державною власністю.
14 жовтня Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляційну скаргу Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/13603/25.
“Одним із центральних аргументів у цих справах було, власне, постійне проживання черниць у келіях. Однак потрібно врахувати те, що комплекс будівель монастиря є нежитловою пам`яткою архітектури. А також охоронно-орендний договір, який був укладений релігійною організацією та представниками обласної влади у 90-х роках, прямо забороняє заселення приміщень пам`ятки мешканцями для їх постійного проживання. І той факт, що у черниць зареєстроване місце проживання на вулиці Дубенська 2, де є низка будівель різної форми власності, зокрема і комплекс споруд Богоявленського монастиря, сам по собі не створює речових прав на нерухоме майно та не може бути підставою для невиконання обов`язку з повернення державного майна після припинення договору безоплатного користування ним. І взагалі виникає питання, чи можливо зареєструвати місце проживання людей у нежитловому приміщенні та без згоди власника. Саме тому вказана у реєстрації лише вулиця і немає жодної відмітки про проживання у конкретній будівлі”, – зазначив Деревінський.
Також, за його словами, обґрунтовуючи свою позицію представники релігійної організації УПЦ МП навели ухвалене у вересні рішення Великої палати Верховного суду, у якому йдеться про те, що монахи можуть проживати в келіях лише якщо ці приміщення є у законній власності монастиря.
“Однак комплекс споруд Богоявленського монастиря не є законною власністю релігійної організації. Термін дії договору безоплатного користування будівлями закінчився у вересні 2023 року. Ці судові позови і аргументи, які можна легко спростувати за допомогою законодавства є лише спробою затягнути процес повернення у користування держави комплексу споруд Богоявленського монастиря”, – додав Деревінський.
