Російські посадовці та бізнесмени регулярно відвідували Афон та, за підрахунками журналістів, витратили на пожертвування тамтешнім монастирям близько 200 мільйонів доларів, передає ТСН.ua з посиланням на BBC.
Після розірвання відносин РПЦ з Вселенським Патріархатом Константинополя в Росії офіційно попередили вірян про обмеження під час відвідування Святої Гори Афон, що перебуває в юрисдикції Константинополя.
За інформацією видання, Афон був популярним напрямком паломництва російських бізнесменів та високопосадовців. Двічі туди їздив Володимир Путін, серед відомих “афонітів” – екс-губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко, а також брати Ротенберги, прокурор Юрій Чайка і багато інших російських бізнесменів і чиновників.
Співрозмовник BBC у Держдумі РФ розповів, що російські чиновники починаючи від середини 2000-х років пожертвували монастирям Святої Гори близько 200 мільйонів доларів.
Найбільші пожертви отримував монастир святого Пантелеймона, який вважається “російським”, адже кількість ченців-росіян там складає 50% від загального числа братії. Спеціальний фонд для збирання коштів на Афон, створений 2011 року Дмитром Мєдвєдєвим, мав назву саме цього монастиря. Тоді патріархія стверджувала, що фонд зібрав понад 30 мільйонів доларів.
Проте росіяни жертвували кошти не лише на нього. Так, Російська афонська спільнота, яку очолював екс-губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко, у 2006-2010 роках уклала з 30 монастирями Афону угоди про надання благодійної допомоги.
Серед найвідоміших благодійників Афону – основний власник “Фосагро” Андрій Гур’єв, підприємець Аркадій Ротенберг, екс-голова РЖД Володимир Якунін, російсько-грецький бізнесмен Іван Саввіді.
Тепер, після заборони причащатися та сповідатися прихожанам РПЦ в храмах Афону, паломництво буде супроводжуватися обмеженнями.
Голова відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон одразу відреагував на введені заборони та порадив російським благодійникам перенаправити увагу на російські монастирі.
Також він вважає, що не всі афонські ченці підтримують рішення Константинополя. “Історія показує, що коли Афон чимось занепокоєний, ченці знаходять спосіб донести це до Константинопольського Патріарха”, – додав Іларіон.
Нагадаємо, 15 жовтня на засіданні Синоду РПЦ в Мінську було ухвалено рішення про повне припинення євхаристійних відносин з Константинопольським Патріархатом.
Це було зроблено у відповідь на рішення Синоду Вселенського Патріархату про продовження процедури надання автокефалії церкві України, оприлюдненого 11 жовтня. Крім того, тоді було скасовано лист Синоду від 1686 року, після якого Київська митрополія потрапила під юрисдикцію Москви, відновлено канонічні статуси Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Патріарха Філарета та Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Макарія.
