Виконавчий директор БФ “Православний спадок України на Святій Горі Афон” Андрій Ус розповів про реакцію Афону на розрив Російською Православною Церквою євхаристійного спілкування зі Вселенським Патріархатом.
У дописі на своїй сторінці у Facebook Андрій Ус розділив загальну реакцію на приватну думку афонітів та на офіційну позицію Священного Кіноту.
“Прихильникам обох сторін хочеться донести наступне: по-перше, на Афоні є як прихильники Вселенського Патріарха, так і противники. Серед противників – монастир Есфігмен, який не схвалюючи діяльність Вселенського Патріарха ще в 90-х роках покинув Священний Кінот; це монахи в різних афонських монастирях, і відомі афонські зілоти, які населяють Афонську Пустинь. У цій ситуації ми маємо два випадки: один загальномонастирський, і безліч приватних. З їхніми позиціями ми можемо рахуватися, або ні”, – зауважив Андрій Ус.
Однак офіційну думку Афона висловлює Священний Кінот, наголосив Ус, додавши, що не варто використовувати й видавати за істину слова окремих афонітів, які говорять “за” або “проти”.
“Факт залишається фактом, Свята Гора – це юрисдикція Вселенського Патріархату. Ця норма закріплена в Статутний Хартії Святої Гори, яка була прийнята 1924 року й у 106 статті Конституції Грецької Республіки, прийнята 1975 року”, – пояснив Андрій Ус.
Також він висловив свої припущення щодо можливих постанов Священного Кіноту.
“Не варто чекати рішень Священного Кіноту, які матимуть різку критику в бік Вселенського Патріарха або більш того, розрив зі Вселенським Патріархатом. Єдине, що може бути – це відозва до єдності Православних Церков. Але дії і рішення Священного Кіноту не можуть суперечити цим двом законодавчим документам, навіть якщо дії Патріарха афонітам не подобаються, порушувати закони вони не будуть. Адже конфлікт не має прямого відношення до них самих. Порушення норм одного з головних документів країни – тобто Конституції Греції – спричинить за собою негативні наслідки для самої Святої Гори Афон”, – вважає Андрій Ус.
Виконавчий директор БФ “Православний спадок України на Святій Горі Афон” на історичному прикладі розповів про погляди святогорців.
“Історія Афона показує, що святогірські монахи, завжди на події дивилися в перспективі не синхронії, а діахронії. Один з яскравих прикладів – визнання Османської влади 1431 року після падіння Салонік; після окупації Греції, афоніти, заради порятунку своїх святинь і монастирів, звернулися безпосередньо до Гітлера. Афон як і раніше залишається для нас духовним маяком, він відкритий, відкриті двері його обителей, він світить нам, від нас залежить, прийняти цей світ чи ні”, – підсумував він.