У вівторок, 13 листопада, о 14:00, в Українському домі в Києві президент України Петро Порошенко чекав архієреїв УПЦ МП, яких запросив сюди задовго до цієї дати. Проте, з 90 чоловік прийшли тільки троє, в тому числі митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ Олександр (Драбинко).
Причиною того, що зустріч з главою держави зірвалася, став позачерговий собор УПЦ МП, який скликав голова цієї церкви митрополит Онуфрій.
У бліц-інтерв’ю UAportal митрополит Олександр (Драбинко) пояснив деталі заплутаної історії, а також поділився своєю думкою про те, що сталося, передає Релігія в Україні.
– Чи можете ви пояснити, чому одночасно відбувалося два заходи: Собор єпископів УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі і зустріч президента України з ієрархами УПЦ МП в Українському домі?
– Логічно пояснити те, що сталося, вельми складно. Те, що сталося, швидше за все, носило заздалегідь спланований і не надто красивий характер. Як казав вікопомний протоієрей Микола Забуга, покійний Ректор Київської Духовної Академії і семінарії: “Хороший експромт готується довго”.
8 листопада керуючий справами УПЦ (МП, – ред.) митрополит Антоній розіслав циркулярний лист всім преосвященним УПЦ (МП, – ред.) , в якому повідомлялося, що в Києво-Печерській лаврі відбудеться зустріч єпископату нашої Церкви з президентом України Петром Порошенком з його ініціативи. Про майбутній Собор Єпископів Української Православної Церкви (МП, – ред.) в ньому не було і найменшого натяку.
9 листопада нами було отримано лист з Адміністрації президента, в якому уточнювалося, що зустріч, на яку запрошує глава Держави, відбудеться в Українському Домі.
Виникає закономірне запитання: чому на зустріч з президентом запрошує керуючий справами УПЦ і сам визначає місце її проведення? Чому це місце не було заздалегідь узгоджено з протоколом президента і його Адміністрацією? Хтось пішов на випередження подій? З якою метою?
У циркулярному листі була чітко вказана мета прибуття преосвященних Владик до Києва – зустріч з главою Держави і вказано конкретний час. Як вийшло так, що в цей же час почав роботу Собор Єпископів УПЦ (МП, – ред.) , про який не повідомлялося, залишається лише здогадуватися.
Зустріч президента з деякими ієрархами Української Православної Церкви в цей день все ж відбулася. Але не одночасно з Собором, незаплановане проведення якого унеможливило зустріч всього єпископату в зазначений та певний час, тобто о 14 годині. Ця зустріч пройшла пізніше ввечері, коли закінчився Собор.
– Мені здається, це не думка і не рішення митрополита Онуфрія. Я схильний вважати, що він був не самостійний в ухваленні цього рішення. Багато архієреїв, як відомо, хотіли приїхати на цю зустріч. По-моєму, це справа рук керуючого справами, митрополита Антонія (Паканича), який отримав відповідні інструкції.
Можна було провести Собор, якщо дійсно була така потреба, після зустрічі з президентом.
– Архієреям в наказовому порядку заборонили йти на зустріч з президентом?
– Відповідно до Статуту церкви, на Соборі зобов’язані бути присутніми архієреї. Але вони повинні бути запрошені на нього заздалегідь. Синод, заздалегідь знаючи про час зустрічі, який було визначено Адміністрацією президента і погоджено з митрополитом Онуфрієм – 14 годин (про це йдеться в обох інформаційних листах-запрошеннях), все ж оголошує про скликання на цей же час Собору архиєреїв УПЦ (МП, – ред.). Це робить неможливим від’їзд єпископату в Український дім на зустріч з президентом в приватному порядку, якщо це не могло відбутися організовано усіма разом.
– І, тим не менш, ви потрапили на зустріч з президентом. І ще два архієрея.
– Тому що мене ніхто на Собор не запрошував, як це належало б зробити. Ні про засідання Синоду, ні про його вирішенні скликати Собор я нічого не знав. Я приїхав до Українського дому на час, який було зазначено в запрошенні від Адміністрації, на 14 годин, як це і передбачалося.
Зустріч як така, говорилося в циркулярі митрополита Антонія, повинна була відбутися з благословення Предстоятеля нашої Церкви. Я в точності виконав припис. Те, що мала місце якась “гра” з місцем зустрічі і подальші непланові події – обставини, що не від мене залежать.
Зустріч з президентом, “з благословення митрополита Онуфрія”, як це було зазначено в листі митрополита Антонія і за підписом Райніна від Адміністрації, у мене відбулася.
– Низка видань пише про те, що нібито президент України чинив тиск на ієрархів УПЦ МП – раніше і зараз.
– Це питання до компетентних органів, які повинні запитати у видань, що звинувачують президента в тиску, в чому саме він проявляється. І якщо вони брешуть, то повинні нести відповідальність, якщо ні – нехай пред’являть докази.
– Ви могли б, не вдаючись у зміст вашої бесіди з президентом, сказати, в якому ключі вона проходила?
– У дружньо пізнавальному.
– Тобто ні про який тиск не йшлося.
– Ні, жодним чином. Петро Олексійович дуже шкодував про те, що так сталося, і він не був почутий архієреями нашої Церкви. Шкодую про це і я, оскільки церква повинна жити не чутками, якими найчастіше харчуються наші ієрархи, а живою інформацією з першоджерела.
