Під час археологічних розкопок, що проводилися в єрусалимському Місті Давида біля стін Старого міста, була виявлена кам’яна печатка, а також булла – перстень з печаткою, виготовлені близько 2,6 тисяч років тому, ще в період Іудейського царства.
Про це повідомляє прес-служба Управління старовини Ізраїлю, передає Християнський портал КІРІОС з посиланням на newsrucoil.
“Знахідки були зроблені у великій будові, яка, швидше за все, виконувала громадську функцію. Її було знищено 586 року до н.е., коли вавилоняни захопили Єрусалим і зруйнували Перший храм. Ми виявили згорілі дерев’яні перекриття, багато обпаленої кераміки – сліди цієї пожежі”, – розповів керівник розкопок професор Юваль Гадот.
Розмір булли і печатки – близько сантиметра. Написи на них були розшифровані доктором Анат Мендель-Геберович з Центру досліджень стародавнього Єрусалиму в Єврейському університеті. Вона датувала знахідки кінцем 7 – початком 6 століття до н.е.
Напис на буллі говорить: “Натан-Мелех, рабу царського”. Це ім’я зустрічається в Писанні – у Четвертій книзі Царств. “І коней, яких поставили (в честь) сонця юдейські царі, він переніс від входу в будинок Йехови в кімнати Натан-Мелеха, царедворця, що в передмісті; а колісниці сонця він спалив у вогні”, – написано в 23-му розділі.
Вчений зазначає: титул “раб царський” згадується в Писанні досить часто. Він позначає представників найближчого оточення царя. Зустрічається він і на археологічних артефактах, які знаходили в Ізраїлі під час розкопок.
Водночас ім’я Натан-Мелех раніше поза Танахом не зустрічалося. За словами Мендель-Геберовіч, не можна достовірно встановити, чи йдеться про одного й того ж сановника, проте той факт, що на печатці є тільки його ім’я, без титулу, свідчить, що всім було ясно, про кого йдеться.
“Але це дуже рідкісне ім’я. І згадка в Танах, і друк датуються приблизно одним історичним періодом – правлінням царя Йешаягу. І там, і там ясно, що це володар високого соціального статусу. Ці збіги важко ігнорувати”, – підкреслює дослідник.
Напис на печатці з блакитного агата також розшифровано: “АКАР бен Матаніягу”. Ім’я Матаніягу було досить поширене, зустрічаючись і в письмових, і в археологічних джерелах.
У той же час ім’я Акар раніше не зустрічалося взагалі. Його зв’язок зі словом איכר – “землероб” представляється вченим сумнівним, однак іншого пояснення його походження вони поки запропонувати не можуть. Та і хліборобові не потрібна була дорога агатова печатка.
“Велика частина булл і печаток потрапляє до фахівців не з розкопок, а з ринку старожитностей. Тому нинішня знахідка дуже важлива. Вони свідчать про розвинену адміністративну систему Іудеї періоду Першого храму, важливої економічної ролі Єрусалиму, надають відомості про людей, що входили до вищої адміністрації” , – говорить професор Юваль Гадот.
