22 травня відбувалась велелюдна щорічна проща духовенства Української Греко-Католицької Церкви до Перемишлян, що на Львівщини. Глава УГКЦ, єпископи, священики та вірні вшановують пам’ять блаженного священномученика Омеляна Ковча, який душпастирював у цьому місті, передає РІСУ.

Цьогоріч виповнюється 75 років з часу мученицької смерті блаженного Омеляна – відомого на весь світ пароха Майданека. Десять років тому його проголошено Покровителем душпастирів УГКЦ.

Глава УГКЦ Патріарх Святослав напередодні ювілейної прощі закликав духовенство та вірних УГКЦ “бути разом в Перемишлянах, щоб на прикладі цього великого душпастиря, – обновити ревність свого  служіння в сучасних обставинах життя, народу й держави”.

Звертаючись до вірян УГКЦ, які масово прибули на прощу разом із своїми священиками, Патріарх Святослав закликав їх молитися за своїх священиків. А душпастирів – бути мудрими поводирями для своїх парафіян.

“Сьогодні Церква і вірні потребують справді мудрих священиків: важливо бути не лише вченим, але й мудрим. Справді мудрі священики – це ті, хто виконує волю Христа, живе відповідно до Його науки, живе так, як сам того повчає вірних”, – наголосив у промові на Літургії Патріарх Святослав.

Першоєрарх привів за приклад сучасним священикам душпастирство блаженного Омеляна Ковча:

“Священномученик Омелян Ковч у концтаборі Майданек побачив Бога серед пекла на землі. Він допоміг людям у момент смерті осягнути життя вічне. Мощі Омеляна Ковча – це порох з крематорію Майданека. Це щось унікальне. У тому пороху, в тих мощах, можна побачити ікону Його життя та служіння. Бог Йому дав таку благодать, що навіть Його порох земний є перемішаний з порохом тих євреїв, литовців, поляків, які разом з ним бачили Бога в Майданеку. І цей порох свідчить нам про цього великого мученика і Його життя”.

Першоієрарх застеріг сучасних священиків від помилкового трактування, що вони – привілейована каста, а парафія – це приватна власність: “Священики – це не  каста відокремлених з особливими привілеями. Каста, яка веде подвійне життя і надуживає своєю владою. Якщо ми справді будемо проживати своє священиче покликання у свідомості того, що наш народ потребує Божого слова, якщо наше життя буде поєднане з життям нашого народу, як це сталося з порохом Ковчем, лише тоді ми зможемо сповна здійснити свою священичу місію і покликання”.

Омелян_Ковч.jpg

Довідка

Омелян Ковч (1884–1944) народився 20 серпня 1884 року в Україні у Космачі (Косівський район на Івано-Франківщині) в родині Григорія Ковча (1861–1919) та Марії з дому Яскевіч-Волфельд (1891–1939). Понад 20 років душпастирював у Перемишлянах (Львівська область).

Ув’язнений нацистами за рятування людської гідності спочатку в тюрмі на Лонцького у Львові, а потім в концентраційному таборі на Майданеку. У листах просив родину, щоб не робила старань для його звільнення, оскільки своїм обов’язком вважав підтримувати та духовно опікуватися співв’язнями.

Загинув на Майданеку 25 березня 1944 року. Своє перебування в концтаборі на Майданеку сприймав як Божий дар.

Єврейська рада України надала о. Ковчу звання Праведника України. 2001 року у Львові був беатифікований Іваном Павлом ІІ. Восени 2008 року Синод УГКЦ проголосив священномученика Омеляна Ковча Покровителем душпастирів УГКЦ.

Comments are closed.