Протягом останнього місяця сталося чимало подій пов’язаних з Православною церквою України. На початку травня суспільство сколихнули гучні заяви колишнього Патріарха УПЦ КП Філарета, які переросли у відкрите протистояння з іншим духівництвом.
Аби дізнатися, що сьогодні відбувається всередині новоствореної церкви, та, зокрема, у духовному житті Вінниччини, редакція сайту Vinbazar.com поспілкувалася з митрополитом Вінницьким і Барським Симеоном, секретарем та постійним членом Синоду ПЦУ.
Поясніть нашим читачам, що сьогодні відбувається в Православній Церкві України після заяв Філарета?
– Мабуть, відбувається те, що мало відбуватися. Людина, яка протягом десятиліть ставила собі за ідею, щоб в Україні повстала Помісна церква, на сьогоднішній день своїми заявами зовсім інше говорить. Чимало було висловлювань. Виходить, що ті 30 років, які були присвячені ідеї автокефалії в Україні зовсім не стояли на меті в цієї людини. В неї була одна мета: в свій час не ставши Патріархом всія Русі, захотів стати Патріархом всія України. Став, але церкви, яка не була визнана в світі.
Сьогодні, коли почесний Патріарх Філарет та інші архієреї колишніх двох гілок Православ’я України – це Київський патріархат і Автокефальна церква через рішення Вселенського Патріархату були введені в канонічне поле і знову стали законними, бачимо, що знову хочеться бути “всія”.
Митрополит Симеон також зазначає, що однією з умов Константинополя для надання Томосу було, щоб колишні керівники УПЦ КП та УАПЦ не приймали участі у виборах на керівника нової церкви. За його словами всі погодилися з подібною позицією та прийшли на Об’єднавчий собор 15 грудня. Хоча зауважує, що Філарет запізнився на 3 години і всі присутні мусили його очікувати.
– Обрали митрополита Епіфанія. Але почесному Патріарху хочеться бути непочесним. Тому ці амбіційні його заяви, як чимало людей говорять, в нього не було ідеї побудувати Автокефальну церкву, а в нього була ідея очолити ту церкву, як Предстоятель.
Подібна ситуація із заявами є одним з тих факторів, які впливають на невизнання Помісної церкви в Україні загалом, зазначає митрополит. І додає, що всі члени Синоду ПЦУ, одностайні в тих рішеннях, які приймають, окрім почесного Патріарха.
А як він аргументує свої рішення під час засідань?
– Каже, що “це буде не на користь церкві”, “це йде на розруху церкви”. Я вже йому говорив: “Ваша святосте, ви живете всіма тими законами, які існували колись, а точніше в Радянському союзі. Сьогодні ми живемо в нових реаліях, і сьогодні не той час”. Звичайно, людина, яка звикла до тих законів, відношення влади і церкви, продовжує жити за ними. Він не змінився. Живе тим, що було 30 років тому, коли розпався Радянський союз. А сьогодні новий час.
Чи знали Ви про якісь домовленості між Філаретом, Епіфанієм та Порошенком перед Об’єднавчим собором?
– Говорять про подібні домовленості. Не знаю наскільки вони мали місце. Сьогодні запитують Порошенка, запитують Філарета. Він говорить свою точку зору. Питають і блаженнішого митрополита Епіфанія. Але говорять відносно того й інші архієреї. Те, що було там, воно ніякого сьогодні значення не має. Тому що, коли зібрався Об’єднавчий собор Автокефальна церква і Київський патріархат, провели власні собори. На яких ліквідували такі структури, як УПЦ КП та УАПЦ. Що там було – це вже залишилося в історії.
До речі, про це. Напередодні митрополит Макарій в інтерв’ю заявив, що у державному реєстрі не ліквідовані ні УПЦ КП, ні УАПЦ, тому що вони не надали оригінали документів. Що вам відомо про цю ситуацію?
– Як юридична особа Київський патріархат і Автокефальна церква залишилися. Але їхні парафії вже долучилися до Православної церкви України. І як ніби юридична особа вони залишаються, але як структура церковна ієрархічна вже немає.
Є така структура Київська патріархія, яка заснована Денисенком, тобто Патріархом Філаретом. Ось і є Патріархія, і він.
Владика Макарій сказав, що все дивився на Філарета. Він не подав документи, тому що хвилювався за дії з боку Філарета. Він боявся, що вони розформують свою структуру, а Філарет ні, то юридично вони стануть частиною Київського патріархату. Але процес пішов, і я думаю, вона найближчим час ом буде ліквідована.
Наразі Філарет очолює всі парафії міста Києва, хоча це також не правильно. Тому що Київ – це столиця, а столична кафедра – це кафедра Предстоятеля церкви.
Митрополит Симеон розповідає, що свого часу на це погодився сам Епіфаній. Але під час Синоду 24 травня прийняли рішення за місяць ті єпархії, а це в тому числі єпархія міста Києва, які очолює почесний Патріарх Філарет, мають зареєструвати статути своїх управлінь у структурі ПЦУ. Ті, хто цього не зроблять, залишаться за межами канонічного Православ’я.
Чи можливо, що Україна втратить наданий Константинополем Томос?
– Ні. В Томосі зазначено: “навічно вам дається”. Скажемо так, якби Предстоятель блаженніший Епіфаній, Синод, куди я вхожу, щось порушував би з того, що вказано у Томосі, і в тому статуті, який наданий, тоді могли б забрати. Але всі не мають намір його порушувати, а лише одна особа. Тут не йде конфлікт між двома архієреями, тут виник конфлікт архієрея і всієї Української церкви. Тобто почесного Філарета з всією Православною церквою.
На думку митрополита є люди, які підтримують колишнього Патріарха УПЦ КП, але прихильності серед архієрхів він не має.
На Вінниччині в останній час хвиля переходів парафій до Православної церкви України помітно припинилася. Чому на вашу думку так сталося?
– Вінницька область була першою за кількістю парафій, які долучилися до Православної церкви України. І зрозуміло чому, я єдиний з архієреїв Московського патріархату, як керуючий єпархією, долучився. Ще є владика Олександр, але він вікарний. Тому з Вінницької області почався процес. Але пізніше стався, як кажуть “тормоз” у ньому. І на перші місця вийшли Волинська область, Хмельницька, там менше парафій, але більше духовенства. Сьогодні ми бачимо не такими темпами, але процес іде, він запущений і колесо історії назад не повертається.
На нас, як на єдиній єпархії, випробовуються всі сценарії. Для того, щоб загальмувати, для того, щоб показати, що не все так добре. Тому задіяні різні важелі впливу, безпосередньо на духовенство, на парафії, на людей.
Переходи загальмувалися. Спочатку чекали Пасхи, тому що піст не зовсім така пора, щоб щось вирішувати. Потім чекали виборів. Одні пройшли, чекають других. Але що зміниться?
Митрополит Симеон говорить, що представникам духовенства пропонують гроші, аби не підтримували Помісну церкву.
– Ми знаємо, що проплачено і архієреям, і священникам, щоб вони протрималися і наділі. На всіх напрямках ті, хто працював, ті й працюють, щоб загальмувати цей процес. Стосується мене і інших священиків, яким дійсно пропонували гроші, щоб вони повернулися. Згадується радянський час, коли священиків вмовляли, вони покидали церкву і тоді показували їх через газети та телебачення. На сьогоднішній день нічого нового не придумали, все те саме спрацьовує. Сценарії одні й ті ж.
Вам теж пропонували подібне?
– Звичайно.
Чи намагалися з вами налагодити зв’язок з команди УПЦ МП та, зокрема, Онуфрія?
– Зустрічей з митрополитом Онуфрієм не було. Так, через когось приносять інформацію, що чекають навернення. Обіцяють, що все залишиться “на старому”, що ви будете й надалі правити, але якби не хотів, воно так би не вийшло.
Митрополит Симеон зазначає, що у регіоні навмисно розпускають чутки про його розчарування та депресію. Сам Вінницький архієрей говорить, що після Об’єднавчого собору було чимале навантаження як моральне, так і психологічне. Також здивувала досить жорстка реакція у Вінниці на його рішення приєднатися до ПЦУ.
Представники Вінницької єпархії УПЦ МП постійно проводять заходи на могилі митрополита Макарія біля Собору. На вашу думку, чи можливе силове захоплення храму?
– Те, що вони стають біля могили митрополита Макарія, воно одночасно і нічого дивного, і дивно. Чому 12 років, окрім певних священиків, безпосередньо отця Сергія та отця Валерія, які були при владиці Макарію тільки приходили в ці дні і згадували, а більше ніхто не знав. Звичайно, то політична акція.
14 травня була акція і ми побачили, що вони прийшли не лише на молитву в день пам’яті священномученика Макарія, а принесли з собою плакати: “Злодії віддайте наш собор”, “Поверніть наш собор” і інші. Це ж політична акція і вона, звичайно, не носила в собі суто молитовний характер.
Вони для служб і поліції анонсують, що приходять молитися. Але ж ми знаємо, що то за молитва, і хто її організовує, і хто являється тими двигунами, і хто тим всім керує, і хто оплачує. Ми бачимо те, що відбувається на Буковині. Скажемо так, ці сценарій писані і не у Вінниці, і не в Україні.
На завершення Симеон зазначив, що на Вінниччині раніше існувало три розділених гілки Православ’я і три єпархії, які сьогодні об’єдналися. За його словами, ставалися різні розбіжності між представниками, але висловив сподівання, що їх усі вдасться подолати.
– У нас сьогодні три єпархії, а прийде час і будемо мати в області єдину. Я надіюся, що ті церкви, які ще донедавна мали між собою розділення: а це три гілки Православ’я, які є у Вінниці, а сьогодні склали одну помісну церкву, що ми все-таки здружимося. Але потрібно знову ж такий час. Тому що були певні проблеми, різного характеру, міжособистого, юридичного, по питаннях парафій, але прийде час і з Божою допомогою все буде вирішено.